Про мене

Моє фото
Львів, Ukraine
подорожуймо,пізнаваймо,осмислюймо....

суботу, 10 вересня 2011 р.

Поєднання з природою в околиці г.Явірник на межі Закарпатської і Львівської області.

     На носі вихідні, і я до того ще й вихідна, от і крутяться в голові думки, де б то набратися гарних вражень на цілий тиждень. У Львові сидіти ніяк не хочеться. Найшовши компаньйона Віктора, який так само хотів вирватись від міської суїти на вихідні, запланували податись в гори, куди ще не знали, думали  щоб не далеко, щоб час на переїзди не втрачати тай не вимучуватись кілометровими треками . З варіантів було і Сколе при одній згадці якого, не відчуваєш, що ти вибрався в гори, варіант Боржави, маршрут довгий, тому   я згадала , що колись проїжджаючи Мукачівською електричкою станцію Бескиди і там є якісь гори і я там ще не була . Ввівши в Гуглі     Бескиди, кілька відкривань сторінок і я натрапила на цікавий і легкий маршрут ст.Бескид-г.Явірник-с.Лавочн-14 км одноденка. Прочитавши,  що маршрут до 14 км, і що відкриваються гарні краєвиди, без  зайвих шукань ще варіантів зупинились на варіанті г.Явірника. Ми запланували матрасний похід на 2 дні з ночівлею Прогнози показували трохи дощику.
3 вересня 2011р   7. 01 хв, сіли на електричку  Львів-Мукачево, як завжди у вагоні співала місцева  звезда розмальований циган.


Підйом зі станції Безкиди.
   В 9.57  год, прибули до станції Бескиди(820 над рівнем моря)-тут розташований найвищий вокзал на Україні  і найдовший залізничний тунель 1747м,  з відки і розпочинається  наш маршрут. Як завжди нам в пригоді був GPS ,підйом розпочинається з лівої сторони вокзалу де напис Вітамо в Закарпатті , стежка йде вверх поблизу городів, піднімаємося  лісом і виходимо на дорогу кам’яну  з боків росте ожина, такою дорогою піднімаємося  і виходимо на розгалуження доріг, так як виходими по ліву сторону йде пряма дорога, наступна дорога лівіша яка йде між ялинками і деревами.

Вид з Бескидського хребта

Вид з хребта Бескиди по праву сторону.


     Йдемо всю дорогу по дорозі, неподалік собаки випасали  овець дуже агресивні тому треба бути обережним, притримуємося лівої сторони, виходимо на хребет Бескиди де відкриваються чудові краєвиди  по ліву сторону видніється хребет Боржава, по праву сЛавочне, г.Тростян, Сколівські Бескиди. Виходячи на хребет можна побачити, що всю дорогу підйому на г. Явірник  нас супроводжує Газопровід «УПУ»Вже перед підйомом на гору , то трішки підйом іде крутіший. 



газопровід




На вершині г.Явірник


З вершини г. Явірник 1120м

    За 2,5 години ходьби в розвалку ми на вершині. На горі немає ніякого символічного знаку чи напису, але як показував GPS, що то саме і є гора Явірник 1120м над р м., там хіба є камінь де ми зробили фото сесію, і напис газопроводу  «УПУ». Підйом вгору 300 метрів решта дороги йде хребтом Бескиди Погода була чудова хоча зі сторони Боржави було хмарно і туманно,можливо дощило  десь там. На Вершині ми перекусили помилувались краєвидами  і в 13 30 год, рушили шукати місце на ночівлю.Спустились з Явірника по праву сторону через поля ( ми трохи зблудили повернули на право за далеко майже дійшли до села Верхнячка, ну як же без блудіння, потрібно на початку спуску на право звернути) далі ми йшли до лісу там по дорозі вниз вийшли  на дорогу лісову ,спускалися до тих пір поки не перейшли перевал і не впираємося в  величезні електродроти, з далека я їх сплутала з підйомником. По вище описаних маршрутах в Гуглі за перевалом мала починатись ріка Стрий, але джерело пересохле було. Ми трохи вже впали в паніку нам ще ночувати, а води 1 літр на все на іду і чай, тому мета була знайти воду. Ми рушили  де GPRS вказав нам потічок, рушили на пошуки води. Впершись в електродроти повертаємо на право, потім йде розгалуження звертаємо на ліву дорогу і ще раз на ліво, переходячи електродроти доходимо до лісу, йдемо по найлівішій дорозі  з боків городи на годиннику 16 20 год, а ми ще не отаборились, далі в пошуках води. Нарешті  вийшли до якихось городів де були люди  їх розпитали про воду.






Електропроводи
   Місцеві жителі підказали, що біля лісу є вода і гарне місце для намету. З дороги звертаємо через городи біля купиць сіна прямо паралельно верхній дорозі йдемо до лісу шукати воду, приходимо, води нема одне болото. Ми з тої паніки пішли трохи нище і там ледве поцюркувала вода, на чай і варити гречку вистачить ми так подумали. Пізніше зробивши штучне міні озерце де можна було вже кружкою начерпувати воду. Отже отаборились ми біля 17 00год. Дійсно місцеві мали рацію місце для намету гарне і дров достатньо. Маючи примус,  на всяк випадок , ми  розвели багаття, зробили  смачну вечерю, попили чайку не дочекавшись заходу сонця розставили намет і спали. В сусідньому селі якесь вессіля гуляли співали пів ночі, і ще якийсь місцевий лісовий житель не давав спати щось гриз і шарудів. 





краєвид зранку


Ранок. Вид на с.Лавочне
  Зранку встали бо в 8 00 год намет нагрівся і жарко було я вирішила подивитись, що  робиться «за  вікном» намету, а там така краса гори в тумані, на небі ні хмаринки. Побачивши таку красу сон звичайно вже ніякий на «брав», розвели вогонь  і запарили вівсянки з згущонкою, поснідали напились чаю і почали матраснічати  я в купальнику на каріматці спочатку дрімала, Віктор пішов до води. Неподалік  нашого намету були і чорниці і брусника, тож я вирішила назбирати трохи додому. Матраснічали ми не довго в 14 10 год, пообідавши як казав Віктор «Піщьою Багов»(мівіна в перекладі) вирушили з нашого чудового місця, до якого ми обов’язково повернемось, воно нам дуже сподобалось. Вертались ми назад до того місця де з електродротів було розгалуження і  на праву дорогу яка веде в с.Лавочне. Можна спускатися і дорогою від електрод ротів теж веде в село Лавочне. Від місця ночівлі до  с.Лавочного станції- 7 км приблизно. Спускалися ми стежкою в село між городів оминаючи хрест в 16. 20 ми були на станції Лавочне, всю дорогу селом де є розгалуження повертали  на ліву дорогу, поки не побачили церкву з правого боку це знак, що до станції Лавочне 15 хв. ходьби, звертаємо на ліво де є розгалуження дороги проходячи  під мостом . За весь маршрут   пройдедо до 20 км., похід був чудовий не напряжний а вражень багато, і поєднання з природою 2 дні просто чудовий відпочинок.

спуск в с. Лавочне





село  Лавочне