Яка вона Венеція- одне з найромантичніших міст Європи.

романтична Венеція

Венеція - місто та муніципалітет  на північному сході Італії, столиця регіону Венето. 

Венеція- романтичне  « місто на воді», яке налічує 160 каналів і понад 400 мостів. Через всю Венецію, від залізничної станції до площі Сан Марко, простягається  Великий Канал (Gran Canale), він є головною артерією міста і його неодмінним атрибутом. Історичний центр Венеції поділено на шість кварталів, які мають такі назви: Сан Марко, Дорсодуро, Сан Поло, Санта Кроче, Каннареджіо і Кастелло. Місто розташоване на 117 невеликих островах у Венеціанській лагуні Адріатичного моря  на відстані  близько 400 км на північ від Рима. Близько 60 тис. жителів Венеції проживають в історичній частині міста.
Розповім ват трішки про нашу мандрівку до Венеції .

Проїхавши частину  Європи і  нарешті доїхавши до Італії можна сказати, що це зовсім інший   жаркий клімат і природа до якої ми  звикли. Про саму Італію можна писати багато. Тож доїхавши до Венеції ми там були майже 2 дні  6 і 7 липня 2012 р.

 вид на Адріатичне море .Венеція

6 липня 2012 року ввечері біля 18 00 год. ми  приїхали  до Местре   в пошуках  кемпінгу для ночівлі.  Поселились в кемпінгу  Ріалто за ніч з людини 12 євро (входить ціна за намет і авто) за WiFi додаткова платня. Адреса кемпінгу Rialto : Via Orlanda 16, Venice Mestre, Italy 30173 . Сайт  кемпінгу тут. Посилившись в кемпінгу неподалік   старої частини  Венеції за 4 км від  центру  Mestre.

вид з Римської площі на Гранд-канал

Так як я ніколи до цього часу не була в Венеції сама не розуміла як  там ходять автобуси якщо Венеція є водне місто. Тому тим хто на авто дуже  зручно розміститись в цьому кемпінгу, щоб мати де залишити авто, а далі автобус, пішки не  вийде, бо йде магістраль по мості (хіба дійдете до мосту як ми).  Розташована на островах, Венеція з'єднується зі своєю материковою частиною - Местре за допомогою дамби, по якій проходить залізнична лінія і шосе де ідуть автобуси. Зв'язок між Венецією і Местре здійснюється за допомогою автобусів і приміських електропоїздів, однак далі Римської площі (Пьяцца ле Рома)  проїзду немає. Бо до старої частини ми їздили автобусами №5 і 19  до Римської площі.. Ми як справжні туристи хотіли розвідати місцевість своїми ногами, тож вийшовши з кемпінгу рушили по ліву сторону в напрямку Венеції пішки. Дорогою ми бачили величезні кактуси  майже   в половину мого зросту, далі звичайно пальми- вони додають особливого шарму  і відчутт, що ти десь  на якихось островах і з’являється зовсім інший настрій.  Пройшовши трохи пішки    ми пересіли на автобус, ціна квитка одноразовий  1.3 євро, так як ми не купили квитка тай не знали і не мали де купувати, проїхали зайцем, на свій страх і ризик ( не рекомендую, бо штрафи в них  не маленькі).Через вікно автобуса було видно  великі круїзні кораблі  і красиве вечірнє Адріатичне море.

міст Конституції у Венеції

вид з мосту Конституції .Венеція 

Вийшовши з автобуса  ми попрямували  до міста, вирішили пішки обдивитись і обходити хоч якусь частину   старого міста. Венецією краще мандрувати пішки. Вийшовши на міст Конституції ( Калатрава) - четвертий міст над Гранд-каналом у Венеції, спроектований Сантьяго Калатрава,  перед нами відкрились заворожуючі  краєвиди Венеції, які можна побачити на багатьох фото. Міст  поєднує венеціанську залізничну станцію Санта Лючія  з  головним автобусним терміналом на Римській  площі. Далі Римської площі (Пьяцца ле Рома) на околиці Венеції ні автобуси, ні приватний автотранспорт проїхати не можуть. Вся острівна зона є пішохідною. Переміщення здійснюється тільки по воді, і єдиним видом громадського транспорту є теплоходи-вапоретто. За бажанням можна також проїхати водою річковим трамвайчиком  або ж скористатися водним таксі чи знаменитими гондолами. Чудовий краєвид відкривався коли ми вийшли на міст Скальці з якого видно було  Гранд- канал і  річковий вокзал. Ponte degli Scalzi перекладається як «Міст босоногих». За однією версією, назва походить з великої кількості жебраків, що мешкали в районі моста, за іншою, вірогіднішою, через однойменну церкву босоногих ченців-кармелітів,  що знаходиться поруч. Будівництво сучасного мосту за проектом Єудженіо Міоцці було завершене в 1934  році. 

вид з під мосту Скальці.  Венеція

вид на Гранд канал

 Скажу я вам, що тими вузенькими вуличками як лабіринтом можна заблукати, так як ми ще з кількома туристами намотували круги не могли вийти до основного  Гранд-каналу, бо вже з відтам легше орієнтуватись куди рухатись далі. Під вечір, з рожевим небом Венеція  відкрилась нам у всій красі,  один погляд і  ці краєвиди закарбувалась на довго у  моїй  свідомості. 

вузенькі вулички Венеції

вулички Венеції

канали Венеції

церква Скалці або Санта Марія де Назарет

фасад  церкви Скалці або Санта Марія де Назарет

церква Скальці в середині

вечірні краєвиди Венеції

сувеніри у Венеції

крамничка з сувенірами.Венеціанські маски

Нічне життя в Венеції вирує( можна навіть сказати, що більше ніж у день), дискскотеки, кафешки , піцерії,пожвавлюється і катання  на гондолах, гондольєри  вічливо запрошують покататись перехожих.. Вечірні вогні  затишних кафешок  біля каналів   тільки  ще більше  навіюють романтичний  настрій - в одній з яких біля каналу  і ми  влаштували собі  нічні посиденьки.  На наше здивування місцеві офіціанти знали  російську мову і люб’язно спілкувалися   і відповідали на наші дивакуваті запитання про  Венецію. Як задуматися  Венеція- місто на воді і як там живуть люди, а хочу вам сказати нормально як і  інших містах, тільки деякі  краєвиди з вікна  в них  виходять на водойми.  В центральній частині міста багатолюдно - ну звісно більшість туристів оглядають  місто .  Ми помітили як   в самому  центрі міста  вигулювали  собаку німецьку вівчарку – тому   у Венеції життя протікає у звичному  ритмі  можна сказати  «так як у всіх людей» тільки зі своїм  шармом. В місті   дуже багато крамничок з сувенірами, а  поширеним   венеціанським сувеніром  є  різноманітні маски, що аж «очі розбігаються»  від краси .Було кілька   магазинів де продавались ексклюзивні маски  з металу, кришталю і різними оздобами. Ціни на сувеніри різні починаючи з 1 євро, я не втрималась і купила кілька сувенірів в тому числі і венеціанську маску. Сувеніри продавали як в магазинчиках так і на вулиці посеред неба –продаж відбувався до ночі. Основні оглядини і знайомство з Венецією в нас випало на вечірній час так як до Венеції ми пізно приїхали. Тож всі споруди і визначні міста ми розглядали  ввечері, вогні міста  заворожували. Відео з Венеції  нашої подорожі можна подивитись  натиснувши тут.

    

кафе у Венеції

статуя Святої Луції

ранкова Венеція

веслярі на одному з  каналів Венеції

будівлі Венеції на воді

Венеція

сувеніри

Венеція зранку . По праву  сторону вид на залізничний вокзал Санта Лючія

отак я їхала цілу дорогу в мишині  з маскою купленою у Венеції( навіювало особливий настрій)

 Цікавий історичний факт, для мене як для історика. В  безпосередній  близькості від  вокзалу Санта Лючия знаходится знамените еврейське  гетто (сама назва «гетто»  виникла    з Венеції, де разом с з еврейським районом  знаходилася знаменита  гарматова  фабрика Ghetta).

гондола- гордість Венеції

життя ранішньої Венеції

Вапоретто  у Венеції

кемпінг Ріалто 

 Частинка мого серця залишилась там, серед тих каналів і  вузеньких вуличок.

Мені було мало вечірнього погляду на Венецію,тож я прокинувшись зранку поїхала оглядати ранішню Венецію. Ранкова Венеція є спокійніша за нічну,  рух в місті пожвавлюють  тільки катери і Вапоретто , туристів менше всі напевно відсипляються.Місто створене для відпочинку. Зранку зайшла в  римо-католицьку церкву   Скальці  або  Санта Марія ді Назарет неподалік від масту Скальці, бо ввечері вона була зачинена, цікаво ж було глянути яка церква  в середині.  Я  гуляла ранішньою Венецією сама, хлопці ще спали, тож ішла туди де очі манили , і вибір був тільки за мною,  крамнички, сувеніри -  все було цікаво моєму  погляду. Находившись і насолодившись цим ранковим містом  час було повертатися до кемпінгу.

Після обіду ми вже мали  виїжджати з  кемпінгу  Ріалто, покидаючи околиці Венеції і вирушати на північ Італії до озера Гарда- найбільшого озера Італії.