Зимова мандрівка на Закарпаття до метеостанції Плай на висоті 1330 м.н.р.м.

Метео і лавинна станція на г.Плай 1330 м.н.р.м.

Не встигла я приїхати з Яремче  як  мені захотілося  знову  в гори туди де сніг і зима.  Вагались довго між  одноденними маршрутами, вибрали  полонину Боржава- гірський масив Українських Карпат. Погода особливо не обіцялась бути хорошою, обіцяли дощ і сніг, але наше бажання походити горами було сильніше за примхливу погоду. Конкретного плану не було, ми розуміли,  що зимою коли вже в 17 00 год особливо по Боржаві не походиш. Тож вирішии іти через стару сироварню, а там куди вспіємо по дорозі на г. Великий верх. Запасний варіпнт був   г.Плай. Наша команда в складі 4 людей: Мирослав, Ростислава, Костянтина і мене Олі  була готова підкоряти вершини. Тож збір на головному  вокзалі, виїзд  потягом  Львів-Мукачево  в  7 02 год  зі Львова, а у Воловці ми були 10 00 год. Мукачівка тепер їде швидше, не зупиняючись біля кожного стовпа і це плюс. Ціна повного квитка до Воловця  23.5 грн. В потязі не дуже багато  людей, але туристів які ідуть в гори, як  ми, теж вистачало, це радувало, що не одні ми такі божевільні. В потязі час проходить швидко ми розповідаємо різні історії, циганський ансамбль  співав пісень. Він напевне прийшов  на зміну колоритному цигану, який завжди наряджався  і малював губи.

Підйом до старої сироварні до жовтого маркування

Вид на Воловць. Дорога до сироварні.

 На  Боржаві в  останній раз я була в 2012 р. Дороги до старої Сироварні (старої, розваленої, цегляної, двоповерхової будівлі),  я знала 2: стрімку через  електрод роти(ЛЕП)- цей підйом я вже давно не практикувала., бо він був виснажливий і другий маршрут  знала пологіший підйом  через ліс жовтим маркування. Ростислав вирішив нас вести своєю дорогою, ми хотіли скоротити  шлях, тож пішли дорогою по селі і дійшли до нової  дерев’яної хати, перейшли річку по мості  по ліву сторону і рушили дорогою вгору. Тут вівчар випасав табун овець. Ішовши  в низу від залізничної станції Воловець  по сільській дорозі там панувала ще осінь, починаючи підйом  дорога вже трошки була вкрита снігом. Піднімаючись вирішили зробити собі перекус, посиділи посміялися і пішли далі. По праву сторону виднілася г.Дзьомбик (Цицька) 1215 м. Вийшовши на широку  дорогу  де жовте маркування, тут снігу було вже більше. 

дорога по лісі

г.Дзьомбик( Цицька) 1215 м

Стара сироварня 1156м

Розмітка на старій сироварні 1156 м

Будівля старої Сироварні на Боржаві 1156 м

Вид на стару сироварню і Воловець

Зима чаклує над травою.

Афени обмерзли льодом.

Дорога на  г. Великий верх ,штормить.

Штормить біля старої сироварні на полонині Боржава.

12 40  ми дійшли  до  джерела, поповнили запаси води, посиділи відпочили.  В 13 10 год  ми піднялися   до старої сироварні  на висоті 1156 м. Біля сироварні почався сильний вітер і сніг, видимість була погана, добре, що дорога пряма іде і легко орієнтуватися. За 20 хвилин  сильний вітер  трохи вщух, але краєвидів навкруги так і  не було вино  через  білу імлу. Відео  як   завівав вітер біля старої сироварні можна глянути  тут . Ми вирішили звернути  на  ліву сторону  обійти кругом і піднятися на г.Плай. Ззаді г.Плай вже як іти  дорогою на г. Великий верх  снігу було менше. Зима давалась в знаки  дерева і ялинки були  вкриті  інієм. Щоб скоротити дорогу на г.Плай ми  звернули  на пряму в афени  та  ішли ними піднімаючись до Плаю. Тут зима   і вітер вже почаклували над природою травою і афенами, бетонними стовпцями, вкривши  їх  оригінально снігом.

По дорозі на г.Плай

Зимовий ліс посеред гір 

Зима чаклує над афенами і ялинками.

Зимові розписи  на стовпці по дорозі на г.Плай

Засніжені  поля афенів( чорниць)

 В 14 15год ми на  вершині Плай 1330 м. З вершини не було видно краєвидів так як все окутала біла пилина і туман. На вершині   розташована  метео і лавинна станція, дані з якої використовують для прогнозу погоди на всю Західну Україну. Антени і передатчики вкриті снігом, навіть бетонні споруди станції облипли снігом. На горі було весело іцікаво роздивлятись ці засніжені пристрої, антени, споруди.До речі, цікаво, що у 1969-1970 роках тут начальником загону працював В'ячеслав Чорновіл. Це засвідчує відповідний пам'ятний знак, встановлений неподалік.

затуманена Боржава

дорога на г.Плай 1330 м над р.м.

вид на хребет Боржава

Вершина  г.Плай 1330 м

Вказівник на г.Плай

 Антени на вершині г.Плай

Бетонні будівлі метеостанції на г.Плай

Памятний знак Вячеславу Чорноволу на г.Плай

( автор усіх фото статті:О.Гавришко)

В 14 40 год  спускалися  з старої сироварні  коротшою дорогою по електрод ротах (ЛЕП), вона хоч і крутіша, але спускатися швидше ніж в обхід. В 15 40 год ми  спустилися вже до низу. В низу нас чекав  сюрприз   болотяна дорога, тож я трекінговими палицями виміряла глибину болота, щоб мене не всмоктало. Пройшовши  болотяні дороги  ми  зробили собі перекус біля старої пилорами. Щось ми скоро спустились, як би знали то ще б могли збігати до  г. Великого Верху. В 16 00год ми  вийшли  від нової хати на розвилці,  в 16 40 год  ми  вже на вокзалі у Воловці.  Пємо чай,  доїдаємо все, що недоїли,  чекаємо потяг  Мукачево- Львів який має прибути в 17 39 год, білет купили завчасно ще зранку ціна квитка 23,5 грн.

         Ось і наш потяг на Львів, студентів багато, ми трохи змучені, але щасливі їдемо додому. Мандрівка була чудова, погода порадувала, хоч сонця не дуже світило, щоб роздивитись краєвиди, але і дощ не падав, а це вже радісно. На  вершині г.Плай  зима порадувала своїми витворами,  і снігом , відчувалося, що зараз січень місяць і зима на дворі. Потяг прибув в 20 45 год до Львова. Погода у Львові осіння, а перед очима  майорять ще ті  біло-зимові краєвиди Закарпаття

І знову в гори.Гора Плай 1330 м і г.Темнатик 1343 м, г.Цицька (Дзьомбик) 1215 м. (с.Воловець Закарпаття)

     Рішення поїхати в гори на вихідних майже було спонтанне, зібралося нас 4 дорослих і одна дитина  Електричка Львів-Мукачево зі Львова в 7.05 хв до  Воловця  прибуття 10.30 хв .Білет Львів-Воловець -19.50 грн.Я ще в поїзді  від того, що не було що робити фотографувала з вікна  краєвиди.

     Виходячи з вокзалу у Воловці дорогою їдем по ліву сторону вокзалу через базар звертаючи на право а потім під міст на ліво і знову на ліво поки не вийшли на дорогу  грунтову, яка іде повздовж потічка. По ліву сторону де бачимо поляну з пеньками від дерев переходимо кладку і ідемо вверх тих пеньків поки не вийшли на дорогу яка веде в ліс. Дорога болотиста,  на дорозі  до лісу ми були десь в 11 20 хв. Дорогою лісом коли іти є розгалуження. 3 дороги звертаємо тою яка по ліву сторону і ідемо лісом. Дорогою виходимо до  старої сироварні звідки продивляється краєвиди на г.Пікуй, г.Темнатик  і полонину Боржава.

вид на с.Воловець

 Закинута сироварня

З правого боку  г.Цицька з лівого г.Пікуй

г.Плай 1330м

Вид на  Боржавський хребет

Краєвиди з г.Плай

     Минаєм сироварню і повертаємо дорогою та що правіше, на схилах ще лежить білий снігн. Дорога о г.Плай іде серпантином. На ВершиніІ г.Плай  1330 м були в 14. 00хв, але ішли повільно все фотографували. Невеличкий привал затягнувся  до  15. 15 хв, з неохотою коли почало гриміти рушии до гори Цицька 1215 м і гори  Темнатик 1343 м. 

Веселка після дощу над Боржавою

г. Цицька ( Дзьомбик)

г.Цицька 1215 м .

( автор усіх фото О.Гавришко)

   В16 .25 хв ми бути на  г. Цицька  трохи попадав дощик, погриміло, але нас сильно не намочило, після доща супер веселка виглянула, всі озброєнні фотокамерами ринулися фотографувати цю красу. На горі Цицька (Дзьомбик) є пам’ятний великий хрест з написом « Кресту твоєму поклоняемся Владыко и святое Воскресение Твое славим».Вітер і грім не дав нам в досталь помилуватись краєвидами з г. Цицькаі ми поспіхом почали спускатись. З гори спускалися  по праву сторону    Пізніше  звернули з гори  лівою дорогою в низ обходячи камені, звернувши  праворуч ідемо лісом крутим спуском по щебні  коли стежна закінчується проходимо поляну. З лісу виходимо 17. 30 хв., до селища Воловець  виходимо 17. 55 хв, робимо привал 10 хв питаємо місцевих дорогу до вокзалу бо  спускалися новою дорогою та що ліворуч , а не правороч від гори Темнатик. Мічцеві радять повернути лівою дорогою від села нею кажуть ми вийдем до вокзалу а правою дорогою вийдемо на колію де стоять поїзди. Ідемо потім все прямо поки не виходимо до мосту знайомого(той міст з якого ми починали похідз вокзалу) тоді праворуч і   ми на вокзалі десь 18. 25хв, до поїзда ще 20 хв, називається вспіли і це добре , погода була чудова прогноз не збрехав, що після 15 00 дощі, так і було небо після 15. 00 хв затягувало чорними хмарами , дощ ніби нас переслідував, а ми від нього втікали, бо там де ми ішли було сонце, а там де пройшли падав дощ і гримів грім. Маршрут пройдено до 20 км , одноденка з гарними краєвидами, відкритими місцевостями для оглядання чудових краєвидів. Поіздка як завжди вдалась, чудові мальовничі краєвиди  ще довго   залишаться у пам’яті.