Осінні мандри до Республіки Білорусь, зокрема м.Брест і НПП Біловезька пуща 6-8 жовтня 2012 р.

      Жовтень місяць куди податись  в такий час  4 роки тому ми їздили в Білорусь в м. Брест, дорога не далека  і  інша країна,  можу сказати , що цього разу моя поїздка в Білорусь  була випадкова, організацією поїздки займалась Оля і Іра, а приєдналась до них за компанію . Тож  маршрут вибрано Львів- Ковель-Брест-Каменюкі (НПП Біловезька пуща)-Брест-Ковель-Львів. Мої супутниці по поїздці Оля  і Іра визначились остаточно щодо поїздки і придбали квитки заздалегідь, я ще  сумнівалась на рахунок поїздки через роботу. В четвер  надумала була -не - була взяти квиток, якщо з роботою не вийде то поверну. Подруга Оля сказала брати 4 вагон бо в них білети  з Ірою на цей вагон. Підходжу до каси,  питаю  білет на поїзд 668 Чернівці-Ковель  на 6 жовтня  2012 р.4 вагон, білет є -ціна 26.5 грн. плацкарт повний, взяла  і радію, що будемо в одному вагоні їхати. Передзвонюю Олі, що білет на руках, Оля перепитує який вагон і місце, я кажу вагон  4 місце 21 місце, Оля ще раз перепитує яке місце,  я не розуміючи її здивування кажу 21, починаючи сміятись Оля каже,  що в них  з Ірою  19 і 20 місце, треба ж таке, гарний початок,  вони за тиждень наперед брали, а я за день до від’їзду і разом місця в одному вагоні.

      П’ятниця 5 жовтня 2012 р. Маленький рюкзачок зібрано з самим необхідним (я навіть примудрилась в нього запакувати  літній  спальник на всяк випадок, але пригодився в прохолодному поїзді) і на вокзал  2.15  хв. наш поїзд, відправка 2.30 хв. Ми з Олею шукаємо місця,  нас відпроваджує наш друг Віктор, дуже добрий хлопець, який нас приютив на чай  до 2 00 ночі, бо живе біля вокзалу. Всі люди  чемно сплять і наша супутниця   Іра, яка  їхала з Івано-Франківська  теж солодко спала  в поїзді.

       Субота  6 жовтня 2012 р. Потяг, ніч була спокійна і не дуже холодна. Встаємо п’ємо чай, снідаємо обговорюємо нашу подорож. В 10 15 хв.  прибули до м. Ковеля, а автобус на Брест відправляється з автостанції в 10 30хв. до  якої  іти десь  до 10  хв. , треба поспішати, бо ще маємо купити квитки. Майже прибігли до автостанції в касі черга беремо поспіхом квитки на Брест  ціна 61.43 грн. Час між прибуттям поїзда і відправлення автобуса на Брест  15 хв., ми встигли купити білети на потяг на 8 жовтня назад на Львів, пошукати автомати поповнення рахунку, прибігти на автовокзал і купити квітки на Брест (можна і іншим потягом добратись до Ковеля 92 Львів-Київ  21 53 хв. зі Львова в 2.15 хв. ночі в Ковелі).

З Ковеля є автобуси на Брест: 5.30; 6.30; 7.40; 8.15; 10.30; 11.15; 12 00; 1300; 14.20;16.10;17.45.( станом на жовтень 2012 .)

       В 10 30 виїхали з Ковеля  автобус на третину заповнений.  З Ковеля до  кордону з Білорусією дорога здавалася вічністю, якесь пусте, сіре  без енергії місце. Не раз вже їдучи Волинню таке відчуття, що там якась мертва зона, хат мало, новобудов немає, села не розвиваються, а занепадають і ті вікна з синьою фарбою, щось нагадує Полтавщину(де як на мене така ж енергетика). В 12 38хв. ми на кордоні з Республікою Білорусь, треба мати український паспорт (закордонного не потрібно) заповнюємо міграційну карту, яка складається з двох  ідентичних частин, частину віддаємо на кордоні при в’їзді, іншу частину при виїзді. Наш кордон  швидко проїхали, прикордониця зібрала паспорти  перевірила «фейси» і віддала паспорти. А от Білоруси захотіли повимахуватись, уявили, що вони  велика європейська держава, всім сказали з речима  на вихід, ми  з сумками вийшли з автобуса і пішли на перевірку, але  ніхто нічого не перевіряв тільки прикордонник пильно  дивився на всіх.

м.Брест

        В  місто Брест приїхали біля 15 00 год. Недалеко від автовокзалу є обмінник валют : м.Брест  вул. Мицкевича 27, курс  1гривня-  950  рублів, 1$ - 8.550 рублів. Помінявши  гроші вирушили шукати житло.  Зразу кажу, якщо хочете не дороге житло і не «паритись» так як ми з ночівлею то бронюйте (тоді хоч на 80% будете впевнені у місці ночівлі і не будете тратити часу і сил). Направились до готелю Буг : Адрес: 224005 г. Брест, ул. Ленина, 2 тел.: (8-016-2) 23-61-70, 23-73-73, факс: 22-24-72 Сайт готелю Буг, там мали бути номери за 70 000 руб, прийшовши на рецепцію найдешевший номер 200 000 руб., такий варіант нас не влаштовував. Пішли до іншого готелю Молодіжний, також  найдешевший номер 200 грн на наші гроші, звичайно субота і  туристів багато, тому треба бронювати було дешеві номери. На вокзалі  перепитавшись всіх таксистів і працівників вокзалу хто здає квартири подобово всі якби не з того міста кажуть, що не знають, один таксист нам порадив готель Дружба, який на окраїні міста, але і там дешевих місць не було. Таксист порадив ще  купити газету і  по  оголошенням шукати квартиру, але не маючи  білоруського  оператора телефону  такий варіант ми вже не розглядали. Тоді вирішили їхали в селище Каменюки Географические координати нас. пункта: 52°33'18"N, 23°48'14"E , там де розміщений Національний Природний Парк Біловезька пуща  і там вже найти якесь житло, а погуляти по Бресті дорогою на зад, бо основною метою було НПП Біловезька пуща). Остання маршрутка в селище Каменюки в 17 00 год, пішли в касу брати білети, але  білет залишився один, а нас 3 і що робити, питаємо чи без білета можна їхати в автобусі, але касири  були не в курсі. Варіант ночувати в Бресті нам не підходив, бо дешевого житла ми не знайшли. Пішли до таксистів питати за ціну доїзду до селища  Каменюк, вони довго нас обдивлялись розпитували, побачили що ми туристи і кажуть, що  ціна до Каменюк 270 000 рублів за трьох  (на наші гроші 270 гр., а з одного 90 гр.), таксисти нас довго «обробляли» ще розказували нам байки що до Біловезької пущі  нам на автобусі буде дорожче є якась зона де треба платити  мито,  кажу  вам зразу, що то  байки (ми ж не перший раз десь їздимо  і завжди знайдемо вихід, щоб не переплачувати ). В 17 00 годині приїхала така маленька маршрутка, питаємо водія без білетів візьмете до Каменюк, водій сказав так, тобто стоячі місця- нас це влаштовує бо їхати близько години, окрім нас стоячих  пасажирів було  чоловік з 8,  так що  все нормально, ціна білета Брест –Каменюки  17 700 рублів (на наші гроші 17.70 гр. - то не  90 гр. з людини як хотіли таксисти). З Бреста до Каменюк 60 км, в 18 .15 хв. ми приїхали до селища  Каменюки і ніякого мита не платили, як нам розказували  таксисти. Розклад маршруток з автовокзалу Брест-Каменюки: 7 00, 12 30, 17 00 год. В маршрутці  дівчина Анна порадила нам Гостиницю № 2 вона сама дешева, бо знаходиться поза заповідником Біловезька пуща.  Взагалі то Готелів є 4 тобто корпусів. Ціни на готелі можна подивитись тут  видно, що корпус № 2 є номери про 71 000  руб., але треба бронювати. Ми пішли в тому маленькому селищі шукати місце ночівлі, спочатку спробували пошукати приватний сектор, біля дороги в сторону Гостиници № 2   перше, що кидається в очі, будинок на якому написано оренда і  вказаний номер телефону- просимо дівчину, яка теж шукає житло, задзвонити і спитати ціну, бо в будинку немає господарів, чуємо відповідь 20$ за ніч з людини( 160 гр, а в Бресті  200 гр., в нас був варіант  ночівлі). Пробуємо шукати ще приватний сектор питаємо людей кажуть ніхто більше не здає  житло, дивно, таке відоме місце  поза межами Білорусії - заповідник, а з житлом халепа. Ідемо в Гостинницу № 2, адреса :Брестская обл..,Каменецкий район, д. Каменюки  тел..:+ 375(1631)56-2-57(к.4),56-5-36(к.2), питаєм на рецепції чи є номера і  яка ціна, мила дівчина нам відповідає, що є номера за 284  000 руб.  людини, нас таке не влаштовує, потім ми кажемо, може щось дешевше і що ми від Ані (тої дівчини з маршрутки , виявляється, що ця дівчина Ання Алексеевна працює адміністратором в тому готелі, але тоді була не її зміна). Отак то випадкові знайомі відіграють важливу роль у нашому житті. Коли дівчина почула ім’я Ані  мило посміхнулася  і  сказала, що є номера з людини 142 000 рублів (142 гр.), то вже краще ніж 284 000 руб. Мила дівчинка  нам повідомила інформацію, що в  Каменюках приватний сектор дорожчий за готель. Тут люди лякливі бояться, є режим тому прибуток іде 4 готелям  і в казну держави, казначейство над НПП Біловезька пуща має президент О. Лукашенко. Чотири Готелі не великі  на вигляд, цікаво якщо літом чи зимою великий наплив людей де їх поселяють.  Тож  18 50 хв. ми посилились за 142 000 руб.(142 гр. номер ) двомісний напівлюкс, в номері є 2 ліжка , телевізор, міні-холодильник, шафа для одягу, душ, туалет, електрочайник  прийдеться брати на рецепції.  Другу ніч ми теж ночували в цій Гостинници №2 , але вже дешевший номер 71 000 руб, ліжко двоярусне, а все решта як у номері за 142 000 руб. В  19 15 хв. пішли  в місцевий магазин подивитись, що продають, ціни майже як у нас, але  продукти більш  якісніші, бо виробництво контролюються державою. Молочні продукти смачні, морозиво  як в дитинстві ескімо смачне з простою обгорткою. Ввечері пішли ще гуляти по НПП Біловезька пуща, вночі майже не було нічого видно і ми прогулявшись повернулись в готель. Подивились  трохи місцевого телебачення і новин на вечір. Можу сказати одне ми майже цілий день потратили на добирання, а як враховувати, ще зі Львова то і ніч, щоб добратись.(виїзд з дому 22.30. з вокзалу Львова 2.30 субота- добирання до місця основної дислокації і поселення  18.50 хв. субота).

     Неділя 7 жовтня 2012 р. Встаємо  7 30 год. на вулиці морозець, але погода гарна, 8 30 ідемо від Гостиници № 2 до музею Природи. Вхід на територію заповідника через великі ворота із шлагбаумом з написом Беловежская пуща є безкоштовний. На території парку гарненькі лавочки і альтанки, далі в очі кидається дзеркальна будівля-це і є музей Природи, там маємо зустрітися з  Петриковою Жанною Михайлівною (з якою попередньо списувались імейлом, що ми приїдемо) науковим співробітником  НПП Біловезької пущі, ботаніком, яка спеціалізується на досліджені мохів і не тільки. По дорозі до музею все чисто і охайно, аж приємно. Коли чекали Жанну Михайлівну пройшлися музеєм Природи де є різні експонати тварин, вражають чучала зубрів, ведмедів, різних птахів, археологічні знахідки, ефекту додає спеціальна підсвітка, інтер’єр ніби ти в лісі і записи різних голосів тварин, птахів, які періодично звучать. В музеї представлена історія Біловезької пущі. Не буду описувати всю  історію Біловезької пущі.  Напишу кількома реченнями для ознайомлення  узагальнені факти про Біловезьку  пущу. Національний парк Біловезька пуща, державний національний парк в Білорусі. Розташований на території великого лісового масиву Біловезька пуща (Каменецький, Пружанський і Свіслочскій райони). Займає площу близько 153 тис. га.

Головний в'їзд в Біловезьку пущу

на території  Біловезької Пущі

каси і ціни на квитки в Біловезькій пущі

      Національний парк створений з  метою збереження еталонних та унікальних природних комплексів і об'єктів природи, проведення наукових досліджень, розробки та впровадження наукових методів охорони природи та природокористування, екологічної просвіти та рекреаційної діяльності.  Пуща — колишнє мисливське господарство польських королів (з XV в.) І російських царів (XVIII — поч. ХХ ст.). У 1939 проголошена державним заповідником. У 1957-91 мала статус заповідно-мисливського господарства, була місцем полювання для представників високої радянської номенклатури і їхніх зарубіжних гостей. З 1991 національний парк. У 1992 включена ЮНЕСКО в список об'єктів всесвітньої спадщини. З 1993 біосферний заповідник . Адміністративно-господарським та науковим центром національного парку є село Каменюки Каменецького району. Історичний факт  вагомого значення. В Біловезькій пущі є  резиденція Олександра Лукашенка: "Віскулі" - чинна резиденція білоруського президента, охороняється і функціонує в особливому режимі. Віскулі знакове місце де 20 років тому було документально оформлено розпад Радянського Союзу. Ми нажаль наочно резиденції не бачили. Це ще один факт чому Біловезька пуща відома поза Білорусією і тому там такий порядок і чистота.

     Зустрічаємось  з  Петриковою Жанною  Михайлівною,  знайомимось  ми як молоді науковці зі Львова проявляємо певний інтерес до Біловезької пущі, я як історик з історичного боку, Оля з зоологічного і Іра цікавиться економічною частиною самого проекту НПП Біловезька пуща. Ми передаємо книги зі Львівського Лісотехнічного Університету, які ми привезли працівникам  Національного парку, спілкуємось, ділимося враженнями про наукову діяльність і подальше співробітництво і обміном досвіду. Ідемо дивитись і розглядати НПП Біловезька пуща. Починаємо з вольєрів які тягнуться на кілометр де розміщені різні тварини  особливо  вражають їх знамениті і могутні  зубри-білоруська гордість, рись, медведі, олені, лосі, дикі кабани, лисиці, вовки, косулі, коні та інші. Вольєри досить просторі,  тварини тут напевно відчувають стрес, але менший ніж в зоопарках. Як розказувала Жанна Михайлівна то тварин міняють у вольєрах одних запускають інших випускають. Найбільше вразили велетні і красавці  зубри,  вони у вольєрах розміщені сім’ями  є і маленькі і великі, зразу видно благородні тварини. За кількістю зубрів Білорусь посідає 2 місце в світі (після Польщі)- близько 600 голів. Тільки в білоруській частині Біловезькоі пущі в 2008 році їх поголів’я склало майже 350 особин. В Національному парку створено усі умови для  збільшення популяції зубрів, дивно, але за законами Білорусії не можна продавати зубрів. Також сподобалися славні медведики Маша і Міша, Машенька трохи депресивна, бо не находила собі місця. Багато у одному  вольєрі  було кабанів, побачивши людей біля огорожі вони бігли, щоб хтось щось їм дав поїсти (це мені нагадало наше м. Яреме де теж у вольєрах живуть кабани). Дивно було побачити вольєри з страусами, неочікувано.

в музеї Природи Біловезької Пущі

Музей природи

Зубр Біловезької пущі

красавці Зубри
 

вовк

кабани

Зубр

Страуси

       Погулявши вольєрами вирушаємо до прокату велосипедів ціна прокату для дорослих -12 000 руб(12 гр.) за годину, для підлітків 7 000 руб (7 гр.) за годину, Жанна Михайлівна домовляється про знижку нам як юним науковцям. Вибираємо маршрут «Большое путишествие»  протяжність 27 км, середньої важкості, який би мав зайняти 4 години  часу- так описується  про маршрут,  також частково  проїхались маршрутом «Лесные тайны». Цього дня ми нікуди не поспішали і мали нагоду наочно роздивитись красу і могутність Біловезького заповідника, а ще крутити педалі по осінньому лісі на чудових асфальтованих доріжках  і дихати чистим  повітрям. «Большое путишествие» самий цікавий велосипедний маршрут ми розпочали в 12 00 год дня . Коли ми тільки виїхали  на  маршрут   в сторону лісу по дорозі перебігало сімейство кабанів, побачивши нас, їхня мама перебыгагла перша, а маленькі  з 6 штук  бігли за нею один за одним поспіхом і ричали. По дорозі ми бачили березу з головою зубра, дуба-відлюдка, якому 300 років, болото  «татарське багно», колишню вузькоколійну залізничну дорогу, віковий дубовий ліс, резиденція білоруського Діда Мороза, Лядське озеро, погранична застава- державний кордон ділить  Біловезьку Пущу на білоруську і польську частину.

Бривно як засіб парковки

Вело маршрут  "Лесные тайны"

Велосипедний маршрут  "Большое путешествие"

      По дорозі до нашого основного об’єкту резиденції білоруського Діда Мороза, є дерев’яні альтанки де можна відпочити і перекусити (зразу скажу в парку коли виїжджаєш на маршрут  не має ніде магазинів, аж  в резиденції Діда Мороза є кафе і сувеніри). Для стоянки велосипедів  в парку використовують стовбур дерева з прорізаними отворами для колеса, в лісі є дерев’яні туалети  –дуже чисті і охайні, таке враження що вони їх поставили перед нашим приїздом.  До помістя  Діда Мороза ми приїхали біля 14 00 год. Свою резиденцію  білоруський Дід Мороз отримав в 2003 році , яка займає площу 15 гектарів. При вході є паркова для авто, альтанка  і вказівники до резиденції. Коли зайшли в саму резиденцію то підійшли до будинку діда Мороза, щоб побачити наживо цього персонажа, почали кликати  «Дід мороз виходи», з’явився білобородий Дід Мороз в руці з чарівною паличкою, поспілкувавшись і зробивши фото з добрим дідусем пішли далі оглядати помістя ( Діди Морози круглий рік живуть в резиденції їх є два , вони чергуються). Обійшовши всю резиденцію Діда Мороза- ми побували як в казці (згадалось зразу дитинство, для дітей тут справді  цікаво), казкові персонажі вирізьблені з дерева, побавились шишкобол, посиділи у величезних санях з дерев’яним оленем. Відео з нашої вело-прогулянку по Пущі можна переглянути тут.

В гостях у Білоруського Діді Мороза

Резиденція Діда Мороза, його санчата.

Будинок Діда Мороза

Будинок снігурочки

40- метрова  ялина

Схема помістя Діда  Мороза

Білоруські бліни

                                                                                                                                                                                         .
  Круглий рік з 9-18 год без вихідних дідусь зустрічає гостей. Резиденція включає в себе безпосередньо маєток Діда Мороза, Снігуроньки будиночок, музей Діда Мороза, вітряк, чарівний колодязь, скульптурні композиції з дерева «12 місяців», «Білосніжка і сім гномів». На території резиденції найвища в Європі сорокаметрова 120-річна натуральна ялина в своєму новорічному вбранні. Діду Морозу можна писати листи . Поштова адреса резиденції Діда Мороза: 225063, Брестська обл., Каменецький р-н, п / о Каменюки, або просто "Біловезька пуща – Діду Морозу. По дорозі до резиденції  є «Хата Дзеда Мароза» -це кафе, яке працює  9-18 00 год. Змучені ми пішли в кафе, бо за місцевими слухами там подають  фірмові бліни  з різними начинками, ці бліни майже у всіх кафе були- напевно їхня  національна фішка.  А от дерунів - які б мали продавати на кожному кроці в «бульбяній» країні  ми не знайшли,  обходивши кілька кафе, які були на території Біловезької пущі. Об’ївшись блінів  і смачної місцевої ухи ми поїхали далі крутити педалі. Проїхавши відомий дуб  - патріарх , якому 550 років і сосну - довгожитель якій  350 років, яка  являється найтовстішою в діаметрі по всій Пущі. Поворот направо і на горизонті з’являється водойма, яка зливається з небом і стає одним цілим - це Лядське озеро. Природних озер на території національного парку немає. Але є понад 10 штучних водойм. Найбільшими серед них є водосховище Лядське та Хмелевський, створені на місці низинних боліт в південній частині національного парку. Просидівши біля озера помилувались красою водойми і навколишньої природи поїхали далі оглядати місцевість. Каталися на велосипедах ми десь до 17 15 год, потім прогулялись парком і вольєрами. День був насичений  і наповнений враженнями :красою осінніх дерев і пейзажів.

 озеро Лядське

Лядське озеро

Озеро Лядське

 

гімнастичні "па" на фоні Лядського озера

     Понеділок 8 жовтня 2012 р. Встали рано, на дворі  моросив дощик. Прогулялися  до музею Природи, щоб прощатися і подякувати  Жанні  Михайлівній за чудові екскурсії по Біловезькому Національному заповіднику. Це був понеділок робочий день весь колектив Національного парку  був на роботі, з якими ми познайомилися і обмінялися контактами. Велике ДЯКУЮ  хочу сказати Жанні Михайлівні, завдяки її ініціативі  і прагненню показати нам цей чудовий Національний парк Біловезька пуща і його основні найвражаючі особливості і місця. Ми  частково  змогли збагнути його красу і велич, бо як сказала Жанна Михайлівна, щоб все подивитись в Пущі і тижня мало, а ми на 3 дні приїхали. 

велосипедний маршрут "Царская поляна"

Колодязь

    В 9 20 год.  незважаючи на дощик ми вирішити проїхати ще один невеличкий маршрут «Царська поляна», який займає 1,5 години., протяжністю 10 км. За складністю - легкий. Маршрут був не довгим. Доїхали ми до Царської поляни, по дорозі зупинялися біля Колодяза збудованого 1925р. з вирізьбленими фігурками гномів, які щиро посміхаються (навіть спробували водички, бо напис на колодязі був заманливий). Покатавшись на велосипедах пішли «на дорожку» перекусити їхніх місцевих блінів, мені припали до душі бліни з сметаною. Прогулявшись ще трохи парком попрощалися з Пущею і  в 14 10 год.  ми з с.Каменюк виїхали на м. Брест. Маршрутка Каменюка-Брест: 8.20;14.10;18.50. Приїзд в м. Брест 15.20 год. Взяли квитки  Брест-Ковель ціна 55 грн. Гуляли Брестом,  магазинами, роздивляючись їхні продукти. Зайшли в Парк культури 1 мая, який ідентично схожий на львівський Парк культури ім. Б.Хмельницького-  різноманітні качелі, а  що мене вразило так те, що посеред парку стояло величезне Колесо (подібне на наше Чортове колесо). Парк не працював, напевно тому, що був понеділок. Через Парк культури 1 мая веде скорочена дорога до Брестської  фортеці (від автовокзалу 20-25 хв. ходьби). Брестська фортеця яка відкрита  в 1971 році. Вхід в фортецю відкритий з 9 00- 18 00 без вихідних, хоча я там не бачила воріт при вході і думаю, що і пізніше можна пройти. При вході в фортецю  висічена п’ятикутна зірка і звучить мелодія воєнних часів, на фоні якої ми зробили фото з українським прапором. Вся алея до вогню слави вквітчана чорнобривцями. По ліву сторону на території   стоїть кілька танків, на яких я вже другий раз роблю фото з прапором. На території  фортеці розміщений Свято-Миколаївський гарнізонний храм (1876р), в якому якраз велася вечірня. Багато часу ми  не мали, тому оглядали  основне і те,  що не бачили в 2008р. (Іра в фортеці була вперше тому їй було цікаво усе). Ще з 2008 року коли я була в фортеці я не знайшла Холмських воріт- з червоної цегли, які є символом Брестської фортеці, тому цього разу хотілося знайти і побачити їх (побачила і зраділа). Часу було обмаль тож рушили до автовокзалу, накупили продуктів додому (згущонка, сирки, чоколядки) і сувенірів, і в 18.45 хв. відправилися з Бреста на Ковель.

Царська поляна

колесо в  Парку культури 1 мая м.Брест

танки в Брестській фортеці

з прапором на фоні фортеці

Брест

Брестська фортеця. Холмські ворота.


( автор фото  О.Гавришко)

На кордоні нас довго не затримали і в 22.15 год. ми були в Ковелі. Вдосталь насміялися, емітуючи пародії, коли чекали свого потяга 141 Київ-Львів  (він аж в 1.20 прибуває  в  м.Ковель). Прибувши до Львова в 5.45 год. наша  весела компанія розійшлася хто куди: я прямісінько на роботу, Оля до дому та Іра потягом до Івано-Франківська.  

       Ще не все розвідано і побачено у НПП Біловезька пуща. Тому є стимул  ще раз повернутися  до цього чудового  могутнього заповідника і взагалі до Республіки  Білорусії.

     Про наш приїзд до НПП Біловезька пуща навіть кількома рядками написали  тут на офіційному сайті ГПУ НП Біловезька пуща .

.