Про мене

Моє фото
Львів, Ukraine
подорожуймо,пізнаваймо,осмислюймо....

неділю, 7 липня 2013 р.

Будьмо добрими, бо доброта – це істинна суть людини, дана їй з небес.







   Чи варто в нас час бути добрим до інших? Не раз  я чую такі вислови,  що  потрібно бути доброю для себе. Я іноді собі думаю, а як щодо інших? З дитинства ми дивились мультики, слухали казки  з хорошим кінцем  - це  давало нам віру  в  хороше і добре майбутнє. Якщо задуматись, чи всі люди є добрими один до одного, всі напевно і не зможуть  бути добрими, бо у всесвіті потрібні як погані так і добрі. Чи дійсно, що наш прояв доброти в дорослому житті був закладений ще з дитинства з вихованням  і оточуючими нас людьми.  Наше оточення  їхнє моделювання  поведінки  і їхнього  ж прояву доброти   закладалось в нас на підсвідомому рівні. Чи важлива в XXI ст. ця риса бути добрим? Більшість з нас християни  і в дитинстві закладали в нас ці основи доброти і заповіді, одна  із  заповідей: люби ближнього як самого себе. Чи всім нам дано  любити свого ближнього і чи кожен з нас прагне до цієї любові? Чи на першому місці в більшості любити себе?

       В більшості  людей  на першому місці любити себе, а вже потім інших ( я не беру –це стверджувати за всіх, а тільки припускаю  з власного досвіду). Багато добрих і поганих рис закладено в нас генетично, інші ж риси ми набуваємо протягом життя. Першими  нашими прикладом є батьки: мама і тато, вони мають великий вплив на нас, нашу духовність, сприйняття світу, і теж  ж добро ми всмоктуємо з молоком матері. Чому  одні люди добрі інші просто не мають цього добра в серці? Або добро в них так глибоко, що вони і не прагнуть -це добро показувати ( у зв’язку з життєвих і особистих причин ). Більшість людей вчиться від оточення не доброти, ну і по житті так є, що наше оточення формує нас  самих. Тому починати бути добрими треба з себе, чим більше людей формуватиме в собі якості доброти, тим кращим стане наше оточення, а й відповідно  змінимось ми. Коли  люди стануть більше  людянышими один до одного і усвідомлять, що  добро і творіння його навкруги змінять світ, і кожного з нас зокрема.

   Згадую ще такий  життєвий вислів: люди добра не пам’ятають, а зло  пам’ятають довго. Сама  стикалась з такими  ситуаціями, коли людині зробиш добро чи послугу, то потім і сама за це ж розплачуєшся. Дивний парадокс і ніби несеш позитив у всесвіт, за принципом бумеранга, позитив мав би повернутись.  Але може закони всесвіту помічають, що ми не щиро робимо - це добро, тому і розплачуємось за вдаване добро людям. Добро переважно люди сприймають як належне  у житті і мало  хто оцінює його значення ( зробив хтось щось хороше, ну і добре, люди вважають, що так має і бути). Коли ж з людиною вчиниш її методом, поведінки до тебе ( чи то байдужість чи просто зробиш так як ти хочеш з твого боку, людина це сприймає як зло). Іноді люди творять добро, щоб заспокоїти своє Его, що вони такі хороші і творять  добре. Робімо добро безкорисно, допомагаймо іншим, якщо вони  цього потребують. Прояв доброти може   бути навіть  і моральний, допомогти, порадити, вислухати, підказати. Стараємось  жити  так, щоб було добре не тільки нам, але й іншим навколо нас.


      Тож творімо добро на перекір усьому,  руйнуймо стереотипи  у  суспільстві, не дивимось на більшість людей, які черствіють з кожним днем, а показуємо своїм прикладом як треба змінювати світ  і почнемо його змінювати  зараз із себе.


24 лютого 2013  р.- створений текс,  відредагований - 4 липня 2013 р.автор:Оля Гавришко.