Чи
варто в нас час бути добрим до інших? Не раз я чую такі вислови, що
потрібно бути доброю для себе. Я іноді собі думаю, а як щодо інших? З
дитинства ми дивились мультики, слухали казки
з хорошим кінцем - це давало нам віру в
хороше і добре майбутнє. Якщо задуматись, чи всі люди є добрими один до
одного, всі напевно і не зможуть бути
добрими, бо у всесвіті потрібні як погані так і добрі. Чи дійсно, що наш прояв
доброти в дорослому житті був закладений ще з дитинства з вихованням і оточуючими нас людьми. Наше оточення
їхнє моделювання поведінки і їхнього
ж прояву доброти закладалось в
нас на підсвідомому рівні. Чи важлива в XXI ст. ця риса бути добрим? Більшість з нас
християни і в дитинстві закладали в нас
ці основи доброти і заповіді, одна
із заповідей: люби ближнього як
самого себе. Чи всім нам дано любити
свого ближнього і чи кожен з нас прагне до цієї любові? Чи на першому місці в
більшості любити себе?
В більшості людей на першому місці любити себе, а вже потім інших (
я не беру –це стверджувати за всіх, а тільки припускаю з власного
досвіду). Багато добрих і поганих рис закладено в нас генетично, інші ж риси ми
набуваємо протягом життя. Першими нашими прикладом є батьки: мама і тато,
вони мають великий вплив на нас, нашу духовність, сприйняття світу, і теж
ж добро ми всмоктуємо з молоком матері. Чому одні люди добрі інші просто
не мають цього добра в серці? Або добро в них так глибоко, що вони і не
прагнуть -це добро показувати ( у зв’язку з життєвих і особистих причин ).
Більшість людей вчиться від оточення не доброти, ну і по житті так є, що наше
оточення формує нас самих. Тому починати бути добрими треба з себе, чим
більше людей формуватиме в собі якості доброти, тим кращим стане наше оточення,
а й відповідно змінимось ми. Коли люди стануть більше людянышими один до одного і усвідомлять, що добро і творіння його
навкруги змінять світ, і кожного з нас зокрема.
Згадую ще такий життєвий вислів: люди добра
не пам’ятають, а зло пам’ятають довго. Сама
стикалась з такими ситуаціями, коли людині зробиш добро чи послугу, то потім і
сама за це ж розплачуєшся. Дивний парадокс і ніби несеш позитив у всесвіт, за
принципом бумеранга, позитив мав би повернутись. Але може закони всесвіту помічають, що ми не
щиро робимо - це добро, тому і розплачуємось за вдаване добро людям. Добро
переважно люди сприймають як належне у житті
і мало хто оцінює його значення ( зробив хтось щось хороше, ну і добре, люди вважають, що так має і бути). Коли ж з
людиною вчиниш її методом, поведінки до тебе ( чи то байдужість чи просто
зробиш так як ти хочеш з твого боку, людина це сприймає як зло). Іноді люди
творять добро, щоб заспокоїти своє Его, що вони такі хороші і творять добре. Робімо добро безкорисно, допомагаймо
іншим, якщо вони цього потребують. Прояв
доброти може бути навіть і моральний, допомогти, порадити, вислухати,
підказати. Стараємось жити так, щоб було добре не тільки нам, але й іншим
навколо нас.
Тож творімо добро на перекір усьому, руйнуймо стереотипи у суспільстві, не дивимось на більшість людей,
які черствіють з кожним днем, а показуємо своїм прикладом як треба змінювати
світ і почнемо його змінювати зараз із себе.
24
лютого 2013 р.- створений текс, відредагований - 4 липня 2013 р.автор:Оля Гавришко.
Немає коментарів:
Дописати коментар