День четвертий. Грузія. Знайомство з Кавказькими горами. Автомобільна мандрівка Тбілісі- Степанцмінда( Казбегі).

24 жовтня 2013 р.

          Четвертий день нашого  перебування в Грузії, ми все більше цікавого і нового  відкривали  для себе про цю чарівну країну Грузію. Ми вирішили присвятити четвертий день поїздці до гір, для мене це була основна мета  поїздки до Грузії побачити Кавказькі гори. Їхня краса заворожувала мене  ще з   висоти польоту літака  крізь ілюмінацію, коли ми летіли в Кутаїсі. Довгі наші  дискусії щодо екскурсій по Грузії, що варто побачити, а що відкласти на наступну подорож, Казбегі все-таки ми вирішили відвідати, бо бути в Грузії і не побачити Кавказьких гір, якось не пасує. Про красу Казбегі  і вид  на г.Казбек –найвищу гору Грузії, я чула від багатьох своїх знайомих. Маршрут  туди ми ще обдумували з першого дня  приїзду.

         Тож на автовокзалі  біля станція метро Didube (Дідубе), ми дізналися про відправку автобусів до Степанцмінда (Казбегі):самий ранішній рейс  в 8 00 годині. До Казбегі маршрутки ідуть з 8 00 до 19 00 кожної години (але нам в касі сказали, що остання маршрутка в  17 00 год, можливо такий розклад на   осінньо-зимовий період, бо ми їхали туди в кінці жовтня) ціна проїзду в одну сторону – 10 ларі ( 50 грн), в 2 сторони -20 ларі  (100грн). Так як ми кілька днів перед тим їздили в Мцхету- першу столицю Грузії, місцевий таксист Коба нас возив по монастирях  і ми з ним здружилися. Взявши контакти Коби таксиста, ми  розпиталися про вартість поїздки до Степанцмінда  (Казбегі) і назад  його ціна 130 ларі. Ми прикинули, так як нас було 5-ро, розділити 130 ларі на 5-ох  вийде по 26 ларі з людини в дві сторони, а маршрутка 20 ларі ,тож нам зручніше було їхати на таксі з Кобою який нам зупинявся біля гарних місць, чекав нас, можна було робити фото з вікна авто, тай взагалі цікаво було спілкуватись і дізнаватись багато цікавого про Грузію і її жителів зокрема. Тож остаточно надумавши їхати ми  зідзвонились з таксистом Кобою про зустріч на автовокзалі  станція метро Didube  на 9 00 годину ранку. Вирушаємо в дорогу, по дорозі закупились смачними хачапурі з сиром і м’ясом по 2 ларі, але дуже смачні, ще взяли кілька пляшок їхнього лимонаду і боржомі – їхня гордість.

Автор усіх фото  статті О.Гавришко

дорога до Казбегі виіїд з Тбілісі

Грузинська дорога нас кличе до мандрів

          Дорога видалася цікавою, шалені водії на  дорозі - це ще м’яко сказано. В місцевих водіїв немає  дорожніх правил, вони керують без усіляких правил і це призводить до багатьох аварій, які іноді закінчуються летально. Коба зупиняв нам в мальовничих місцях, які ми проїжджали, щоб ми робили фото пейзажів і себе. Погода видалася як на жовтень сонячна і тепла. Всі вказівники міст  на дорозі написані  по грузинські,  в низу латинськими літерами переклад. Коба поставив нам диск з грузинськими піснями тож їхати було весело. Перша зупинка в нас була біля  Жинвальського водосховища.

вид  на Жинвальське водосховище

вид  на Жинвальське водосховище

   Жинвальське водосховище -стратегічний об'єкт, його води використовуються для водопостачання столиці Грузії - Тбілісі. Біля нього ми зупинялись кілька разів, на останній зупинці поки всі фотографувалися  я встигла  нарвати шипшини, її там дуже багато росте. Ось на горизонті видніється фортеця Ананурі- красива 400- літня споруда з мурами над водосховищем в 70 км від Тбілісі. Краєвиди на Жинвальському  водосховищі   в середині фортеці  заворожували  своєю красою, таке відчуття ніби ти на іншій планеті в іншому вимірі. Хочу відмітити як на диво в цьому місці було досить багато  азіатських туристів. Біля фортеці продають різні сувеніри:головні убори,прикраси ляльки та інше. Також дружелюбно зустрічають туристів місцеві собаки-кавказці,  я не втрималася і пішла знайомитися з місцевими  лахматикам, це знайомство мене дуже потішило. На території  фортеці Ананурі розміщена церква Успенія побудована  в 1689 році – головна  пам’ятка грузинської архітекткри пізньо-феодальної епохи. 

фортеця Ананурі

вид на Жинвальське водосховище з фортеці Ананурі

вхід  до  церкви Успіння 1689 р . на території фортеці Ананурі

орнамент колони  церкви Успіння

табличка  церкви Успіння 1689р

церква Успіння на території фортеці Ананурі

церква Успіння , вигляд в середині (Ананурі)

Від фортеці  Ананурі їдучи далі по обидва боки дороги на горизонті  виднілися красиві гори і  малий Кавказький   хребет. Вздовж дороги  протікала чудова річка –Арагві (ARAGVI). Не в стигли  ми виїхати від Ананурі, як дорогу нам перегородило величезне стадо овець їх було  багато  як ціле море, далі за ними ішли місцеві корови і віслюки.

кавказькі вівці

 грузинські вівці , виїзд з Ананурі

вид на малий Кавказький хребет  дорога до Акри Дружби

оглядовий майданчик на під"їзді до курорту Гудаурі

Кавказькі гори ріка Арагві

   З вікон авто виднілися чудові краєвиди гір. Проїхали гірськолижний курорт Гудаурі- ще недавно він був основним гірськолижним курортом Грузії, тепер конкурентом є Хацвалі в Сванетії.

дорога до курорту Гудаурі (Грузія)

оглядовий майданчик на під"їзді до курорту Гудаурі

серпантинна дорога до   курорту Гудаурі

Далі зупинка була біля Арки Дружби- народів Росії і Грузії  з оглядовою площадкою була збудована в 1983 році. З Арки відкривався чудовий краєвид на гори і на штучне озеро в низу. Сама Арка оздоблена мозаїчними орнаментами, малюнками і словами Руставелі: «Другу верный друг поможет, не страшит его беда, сердце он отдаст за сердце, а любовь - в пути звезла».

Арка Дружби на фоні Кавказьких гір

 краєвид з Арки Дружби на Кавказькі гори

Кавказькі гори

Кавказькі гори Військово-Грузинська  дорога 

кавказець на фоні Арки Дружби

всі зачаровані  красою Кавказу 

 Десь на середині шляху від перевалу до  Степанцмінда на поверхню виходить велике джерело природної мінеральної води. Здалеку видно як на сонці виблискує пориста порода світло-помаранчевого кольору. Зразу за Аркою Дружи починається Хрестовим перевалом (2379 м). На цій висоті  в нас починалась сонливість і закладало вуха. Бувалі мандрівники кажуть, що Військово-Грузинська дорога з чарівними місцинами навколо неї належить до наймальовничіших місць у світі.

Ще одна зупинка і обід був в чудовому місці біля річки Snostskali, фотосесія на фоні гір і річки, милування чудовими сонячними  краєвидами   і ми поїхали далі. Річка Snostskali протікала аж до самого містечка  Казбегі.

Кавказькі гори  і ріка Snostskali

зупинка біля  річки  Snostskali (Кавказ)

річка  Snostskali

            Наступна зупинка   в містечку Степанцмінда (Казбегі ). Чудовий вид на г.Казбек і   Цмінда Самеба (Троїцький храм)  біля вершини дали нам зрозуміти, що ми приїхали до кінцевої точки. Виїзд з станції метро Didube (Тбілісі) в 9 30 год в Степанцмінда (Казбегі) ми були  приблизно біля 13 30 години.

містечко    Степанцмінда (Казбегі ) в далині г.Казбек

вид на г.Казбек і на храм  Цмінда Самеба (Казбегі)

 Так як далі дорога ішла гірська і Кобин  мерседес туди не заїде, ми шукали відповідний  транспорт для підняття до Цмінда Самеба (Троїцького храму) (джип, позашляховик, уазік), транспорт піднімається тільки туди, на г.Казбек як думають інші транспорт не іде. Перед мостом через  р.Тергі, на початку Степанцмінда, ліворуч і вгору повертає дорога до села Ґерґеті і величного храму у небі над ним - Цмінда Самеба (Святої Трійці). Неподалік від храму виблискує білою вершиною льодовика найвища гора східного Кавказу - Казбегі, або Мкінвар-цвері (5033 м). Знайшли місцевого таксист,  який ніби зробив нам скидку і за 40 ларі нас завіз би туди до храму (Коба радив нам торгуватись бо оптимальна ціна туди  до 30 ларі), але як більшість туристів  наша компанія не торгувалася ( в мене своя думка на такі речі, але як колектив вирішив так і зробили). Приблизно за  20 хвилин   ми заїхали до Цмінда Самеба (Троїцького храму) в Гергеті. Висота на якій розташовано храм  2150 метрів,  до речі -це вище за нашу г.Говерлу.  Дорога дійсно жахлива, їхати було страшно машина буксувала і іноді їхала по краю прірви. Приїхали ми  до монастиря  у підніжжя г. Казбек, погода видалася сонячною  і теплою, небо було голубе-голубе, нашій радості не було меж.  Таксист  на позашляховику попався  наглий, напевно як всі таксисти і сказав, що за 10 хвилин іде  вниз, щоб ми вибирали або ідемо з ним або в низ ідемо пішки бо більше 10 хвилин він нас не чекатиме. Їхавши  пів дня  до цих гір,  щоб побачити цю красу,  щоб  по приїзді  сюди за 10 хвилин спускатись, нас таке не влаштовувало. Ми вирішили залишитись для милування  і оглядання місцевості і вниз спускатися пішки. Таксист поїхав взявши з нас 40 ларі за 20 хв підйому, ми нашому Кобі таксисту який з нами був цілий день і чекав  нас увсюди мали заплатити  130 ларі, от і зробіть висновки  самі, що і в Грузїї є різні люди.

приїзд доЦмінда Самеби в Гергетті на висоті 2150 м

вхід в храм  Цмінда Самеба в Гергетті

джерело в Гергетті на висоті  більше 2000м

Цмінда Самеба в Гергетті на висоті 2150 м

 комплекс Цмінда Самеба (Троїцького храму)

давні цивілізації на стінах Цмінда Самеба

купол Цмінди Самеби в Гергетті

я і Кавказькі гори вид з Цмінда Самеба (Гергетті)

вид на Кавказькі гори з  Цмінда Самеба (Троїцький храм)  

Наша фотосесія на фоні  г.Казбек -п’ятитисячника красеня, тривала  з усіх боків. На  вершині  біля храму розміщений хрест з джерелом де можна поповнити запаси води.Г.Казбек шоста за величиною вершина Кавказу, являє собою згаслий вулкан четвертинного періоду з двома конічними вершинами - західної (5015) та східної (5033). Пізніше  ми піднялися до     Цмінда Самеба (Святої Трійці) обдивилися його  в середині, пофотографувались на фоні  храму і гір, посиділи трохи серед цієї краси  роздумуючи про вічне. 

г Казбек- п"ятитисячник

на фоні г.Казбек

 я і г.Казбек

 В 15 .15 годині почали спуск. Спуск займав до години часу і був навіть цікавий, можна було розгледіти гори навкруги. По дорозі  в низ на фоні Кавказьких гір  ми заспівали українську пісню «Я піду в далекі гори»,( відео можна переглянути тут) дух патріотизму нас переповнював.  Біля 16 00 години  ми були біля нашого авто, де Коба нас вже зачекався. Місцеві жителі дали нам на дорогу хурми  і чачі. Тож моя порада, якщо ви  нікуди не спішите то спокійно можете підніматися і спускатися до Троїцького храму пішки, там іде серпантинна дорога не заблукаєте, якщо що то місцеві жителі вам підкажуть якою дорогою звернути.В містечку Казбегі протікає річка  Тергі (Tergi).

в далині гора Казбек

хатинки в Гергетті   (  Кавказ)

 я на фоні Цмінда Самеба і г.Казбек

краєвид на  Степанцмінда ( Казбегі)

горобина  на фоні Кавказьких гір( Казбегі)

ріка Тергі (Казбегі)

Їхали ми назад вже не такі жваві, втома далася в знаки і перепад висот   склоняв до сну. Так ми по черзі спали, аж поки ми не приїхали до Мцхети- там де жив Коба. В Мцхетті були приблизно о 20 00 годині.

рельєфи Кавказьких гір

вівці в сонячному світлі в Кавказьких горах

випас  овець на горах Кавказу

випас овець на Кавказі

За цілий день мандрівки ми здружилися з Кобою. Ввечері заїхали по дорозі в Мцхету до нього додому він зварив чудової кави пригостив хурмою .Коба жив в самому центрі Мцхети. В дома ми застали його сина Лашу  і дружелюбну   собачку, яка як справжня грузинська собака ласувала хурмою. За столом розговорилися про життя в Грузії іперспективи роботи, Лаша  має вищу освіту в сфері туризму, з роботою розказував, що важко. Жінка Коби в Італії на заробітках. Коба   колись був військовим  пропрацював 20 років, а пізніше вирішив зайнятися таксуванням.  Ось так то живуть прості грузини.

       Від мандрівки в нас було багато вражень, Кавказькі гори  і місцева природа нам дуже сподобалися, тому  неодмінно при нагоді   потрібно приїхати знову  в Грузію і помилуватися красою Кавказьких гір.



статті до мандрівки Грузією  День Третій