Знайомство з містом Кишинів столицею Республіки Молдова (Частина 1).

Нарешті в мене є кілька днів вихідних, тож є можливість кудись помандрувати. Я ціную українські традиції, але сидіти в дома і  святкувати  Паску поглинаючи українські страви чомусь   мене таке  проведення  моїх чотирьох вихідних  не приваблювало. Молдова і Кишинів десь давно був в моїх планах, тільки ніяк не випадала більша кількість вихідних . Тож травень, світить сонечко і так хотілося  ще і на море, тому маршрут, після деяких дискусій  був  вибраний такий: Львів-Чернівці-Кишинів(Молдова)-Одеса-Затока-Одеса-Львів. 
До Молдови потрібно тільки закордонний паспорт, візи не потрібно. Хотілося ще якось і Молдову глянути, а не один Кишинів, але 5 днів яких в нас було виділено на нашу подорож  вже  не так і багато. Тому заплановано було Паску зустрічати в Молдові в столиці  Кишинів. Плани планами, але ще важливо знайти однодумців, хоча б одного. Якось Світлана підтримала мою ідею про Молдову (основна ціль поїздки) теж не особливо хотіла святкувати Паску у Львові і  їсти паску і ковбаску. Подорожувати  завжди цікаво, але  якщо подорож   далека то  ще і втомлює.
  Якщо подорожуєш сам без тур- фірм, то потрібно багато часу для зібрання   різної інформації починаючи від розкладів руху усього що рухається - це основне від чого відштовхуєшся в плануванні  подорожі.( принаймні  я  так відштовхуюсь, якщо час обмежує подорож). Один з важливих критеріїв продумати  місце ночівлі  (якщо подорож на кілька днів). Один з економних способів планувати нічні перерізи, в потязі вони легше переносяться, а от в автобусі, хоч і євро класу, але важко - висновок з  з власного досвіду. Кілька нічних переїздів підряд і ти починаєш бути схожий не на цікавого туриста, який приїхав подивитись країну чи місто, а на сонну черепаху, яка погано орієнтується на місцевості . На пасхальні вихідні нам ніяк не хотілося брати великі рюкзаки, спальники і карімати, тай по-перше ми ідемо мандрувати  по містах де є житло, хоча в цілях економії можна було і  в наметах ночувати, але це не той  був варіант відпочинку який нам хотілось.

 П’ятниця :3 травня 2013 р.

Планували  поїздку на   4 травня, так як квитків не було   на 608 потяг   до Чернівців, тоді    ми взяли  квитки на 3  травня. В  1 год.  ночі сідаємо  в потяг Львів-Чернівці,  нічний переїзд до Чернівців  і зранку   в  7 36 год ми на місці.  Планували ми ще походити по місті і вечірнім автобусом в ночі їхати на Кишинів. Детальний опис мандрів Чернівцями в іншій статті. В  Кишинів  ми могли їхати ранішнім  автобусом  на 10 00 ранку,  але  в  цілях економії часу  поїхали  нічним рейсом. Ми купили заздалегідь квиток  Чернівці- Кишинів на 20 45 год  на останній рейс .  З Чернівців  до Кишинів ціна 116 грн, хоча касир не маючи ні стида ні совісті сказала нам 120 грн, хоч на білеті  вибивало 116 грн,  якесь дивне здирство. Після нас цей  касир всім людям округлювала білети, аж доки один чоловік  не  почав  вимагати своєї здачі - 4 грн . До Кишиніва можна було добиратись електричками з пересадками, але так як в нас часу обмаль ми поїхали автобусом. Наш автобус прибув за розкладом  і ми зайняли свої місця. Водій з пасажирами розмовляв 2 мовами: українською і молдавською. Автобус весь був заповнений пасажирами. Спати в автобусі сидячи було дуже не зручно.  Колоритму додавали прослуховуючи крізь сон  молдавські наспіви в автобусі- водій включив записані пісні, вони   тоді так мені сподобались, були якісь спокійні і мелодійні. Тоді можна сказати я частково познайомилася з молдавською  піснею, так як до цього не була в тій країні і мало знала взагалі, що то за держава. В 22 30 год  ночі ми були на кордоні Україна-Молдова, кордон нагадував чимось  польський   кордон: збір паспортів, прикордонники,черги, перевірки авто і салонів. ( одним словом троги строгий режим). На кордоні ми стояли десь біля  40  хв. 

нічний приїзд до Кишиніва(  центральний автовокзал)

зустрічаємо схід сонця над Кишинівом

Субота :4 травня.2013 р. В 4. 15 год.  ранку ми приїхали на  центральний автовокзал в Кишиніві., хоча за розкладом мали бути пізніше біля 6 ранку, але через відсутність великих  черг на кордоні ми  доїхали  приблизно за 7,5 годин до Кишиніва. На вокзалі всі написи молдавською, відчуваєш, що в іншій державі  і усвідомлюєш, що нічого не розумієш з тих написів, тільки  губишся в здогадках. З нами з автобуса  вийшло багато людей, але одна  подружня пара  середнього віку залишилась чекати на з нами  на автовокзалі. Молдавської ми зовсім не знали, добре, що хоч там розуміють російську. За той час, що ми сиділи на вокзалі в ночі, а ми сиділи на вулиці, бо вокзал був закритий, до нас нав’язливо підходило  багато таксистів, щоб нас завести кудись. В ночі ми чесно кажучи ще не розібрались, що до чого, тай нам потрібно було в хостел, а він в 4 ранку, ще не працює. Ми придумали для таксисиів  відмазку,  що ми чекаємо знайомих і вони нас заберуть - так ми  позбулися  місцевих нав’язливих таксистів. Так як подумати куди можна піти в ночі в 4 ранку в чужому місті, на вулиці не було комфортно сидіти, але поки сиділи наші тимчасові знайомі, які розказували ,що  вчились в Кишиніві   так один одного тут зустріли і одружились, ми сиділи з ними. В 5 ранку вони  все таки  взяли таксі і поїхали до родичів   готуватись до  пасхального свята.

обміник в Кишиніві

Казино м.Кишинів

караоке  в м.Кишинів

східний автовокзал в Кишиніві

 В 5  20  год. почало трохи світати як  ми  дізналися зі слів місцевого жителя , що автобуси на Одесу відправляються  зі Східного автовокзалу ( Nord). Так як нам не було сенсу сидіти і чекати відкриття вокзалу ми спитали напрямок і рушили пішки до Східного вокзалу.  Ішовши пішки ми зустріли схід сонця на мості на річці Бик над  столицею Молдови. Місто просиналося  разом   зі сходом  червоного   сонця , яке вже повністю вийшовши освітило місто.  Вийшли на вул. Ізмаїл  ідучи  прямо, а потім з лівої сторони коли вже перейшли річку Бик ближче до 6 ранку ми прийшли  до Східного вокзалу. Коли відкрилися каси ми ситали про квитки на Одесу,на неділю ввечері, але  нам відповіли, що не знають чи буде рейс взагалі, так як це Паска і як не набереться людей автобус не поїде. Нам касир  порадила приходити в день відправки і за півгодини вони будуть знати чи відправляється рейс,  нас такий варіант не влаштовував і тоді я сміючись сказала Свєті « ми тут напевно на довго застряли». Маючи ще 2 дні в запасі суботу і неділю ми по мірі розумного мали вирішити проблему з добирання  до Одеси так як хотіли потрапити  ще до моря. Помінявши трохи доларів на леї - національна валюта Молдови  вирушили  шукати наш хостел. Обмінник на вокзалі занижений – тому там обмінювати гроші не вигідно. За вдяки підказкам  добрих людей і   карти ми все таки  біля 9 ранку знайшли  хостел   Tapok,  за адресою Chisinau    Armeneasca 27 a. На воротах напису ніякого не має, на брамі тільки наклейка двоповерхового ліжка (напевно це прихований натяк на хостел).  Нам відкрили дівчата двері, як потім вияснилося, що вони самі  з Києва і також живуть тут, вони за цей час були єдині представники України. В 10 00 годині прийшов Єгор-молодий хлопець співвласник хостелу. Місця в хостелі були, хоч на перед ми не бронювали місця,  ми обрали кімнату на першому поверсі  ціна 8 Євро з людини  ночівля ( 8 місна кімната). Від хостела 10-15 хв до центральної вулиці Кишиніва Strade del Mare. Посилившись, відпочивши, попивши чаю і поївши ми вирішили піти знайомитись з  Молдовою і столицею Кишинів. Гуляли ми багато і довго, багато чого порадив нам Єгор подивитись  все розказав по карті де, що є. Спочатку ми вийшли до парку  Воля-Морілор з однойменним озером. Його площа – біля  114 га, закладений в 1951 році .Цей парк є неподалік від хостелу. Парк  і озеро  дуже  гарний  і досить пейзажне місце.

центральна площа м .Кишинів Святого Стефана Великого

центр Кишиніва

телефонні апарати Кишиніва

цікаві будівлі Кишиніва

одна із стоматологфчнх клінік Кишиніва

написи вулиць в м.Кишинів

 Головна пошта Кишиніва

Сучасні споруди

напис в підземному переході

Деякі назви вуличок нагадували мені Італію, схоже звучання назв.
   Висновок про місто за день
 Знаючи  про цю країну, тільки що  президент її Воронін, хоча зараз  Н.Тімофті  , але я не дуже цікавилась цією країною і тому пам’ятала ще того президента. Знала, що Молдова  «савдепівська»  держава , що там  процвітає корупція ( вона і зараз там є зі слів Єгора- співласника хостелу) і  що комунізм там теж  процвітає. Перше, що спало на думку трохи погулявши містом – непогане місто, навіть  дуже гарне  з якимось своїм шармом.   Наші   знання і світогляд за день побачене нами  в Кишиніві   дало   нам живе уявлення про місто і країну, а не шаблонне нав’язане  іншими. В країні не має заборони на гральні ігри тому повсюди де не глянь, найбільше в око кидалось казино  і гральні заклади. Ще  в місті багато стоматологічних клінік,  так як в  місті є Державний Університет Медицини та Фармакології ім. Миколи Тестеміцяну. Як не дивно звучить, але  ми вже зі Світланою сміялись при кожному  написі Стоматологічна клініка, бо  де не глянь стоматологія. Кабінетів напевно більше ніж магазинів, а вони  в центрі дійсно рідкість. 

м.Кишинів Арка перемоги, зведена у ХVІІІ столітті на честь завершення Російсько-турецьких воєн.

 

на фоні Молдовського прапора.Кишинів

Міністерство сільського господарства і харчової промисловості м.Кишиніва

Національна бібліотека Молдови в Кишиніві

 

 

 

Національний музей Історії в Кишиніві

місцевих храм Кишиніва

Республіканський стадіон Кишиніва

Продуктів в  супермаркетах достатньо є різні виробники, а от щось молдавське знайти не дуже вдавалось , одне що знайшла то морозиво,ціни є різні від 1,5 лея  і вище. Не знаю чому, але я в різних країнах, хто що дегустує, а я морозиво. А ще в очі кидаються багато  державних споруд, посольстеє навіть є посольство США-  чимось нагадує Київ  де є  багато  відомст і  і міністерств, але  саме  місто більш спокійніше і компактніше за Київ. В місті  багато написів написано  по молдавськи, в магазині теж звертаються молдавською, тільки при твоєму звернені російською  переходять на російську. Вечері ми гуляли центральною вулицею, всі вулиці майоріли вогнями і різними святковими ілюмінаціями. Люди несли з храму благодатний вогонь - в цей момент  зовсім не відчувалось, що ти в іншій державі, таке відчуття було, що ти у рідному Львові  і ось-ось настане  Паска. Атмосфера і самі люди були дуже хороші,  так добре було гуляти святковими вуличками, тільки втома за цілий день нагадувала, що потрібно  іти відпочивати. Вечері в хостелі всі були в зборі наші сусіди по кімнаті 15  річний німець, англієць яки й вже 2 місяці мандрує на  велосипеді і планує так рік мандрувати і об’їхати всю Земну  кулю, його фірма забезпечує супутниковим сигналом де б він не був  і зберігає за ним місце праці через рік як він повернеться , австралієць-старший  чоловік років під 60, але теж мандрує країнами, китаєць який  любив відвідувати музеї, аргентинець так він в ночі на кухні дивився футбол , а спав в день. Різний контингент зібрався, аргентинця дивувало одне, чому ми українці, а розмовляємо російською і чому наш президент розмовляє «чужинською» мовою, він як це запитував аж сміявся від здивування. Підмітив, що українці дуже щирі і як він мандрував Україною то в селах накривали  столи і радо приймали,   йому було  приємно, що наші люди дуже  гостинні. Вечірні посиденьки в кухні і гра на гітарі затягнулися до ночі, зранку, ми вже звісно, як запланували не встали

ляльковий театр Кишиніва

готель Кишинів

центр культури Молдови

пам'ятник Стефану III Велкому-  одиному з визначних правтелів Молдови

місто Кишинів  готується до Паски

Неділя: 5 травня 2013р. Ось і настала  Паска. Наша втома  далася взнаки, тому Паску можна сказати ми проспали, бо не встали на святкову літургію як планували. Нічні розмови і   складання маршруту, за допомогою Єгора визначили  нашу недільну  прогулянку. Ми   весь  день вешталися по різних парках   і красивих місцях міста,  дізналися про квитки на Одесу з залізничного вокзалу, диво але в Кишиніві, що автобус, що поїзд в одну майже ціну.  Подихати свіжим повітрям можна в будь-якому з 23 парків молдавської столиці - імені Штефана чел Маре, Ріскані, Рожевої долини і Долині млинів, дендрарії, Ла-Ізвор (тут є цілих три природних озера). Одним з найкрасивіших парків Кішиніва є Долина Роз. В парку є кілька озер, гарна природа і рослинність – ми там провели майже пів дня.

вид з парку Долина Роз

парк Долна Роз.Кишинів

скульптура в парку Долина Роз

лавочка для закоханих.Парк Долина Роз

Веселі  лавочки в центрі Кишиніва

Проходячи головною вулицею можна дійти до  Парку Стефана Великого є одним з найстаріших пам'яток пейзажної архітектури в Бессарабії . Цей зелений масив був споруджений в 1818 році. За день ми побачили іншу частину Кишиніва, а вечері пішли знову на головну вулицю Strade del Mare  любуватись ілюмінаціями. Єгор запропонував провести нам екскурсію по місту ми погодились- дякуємо цьому милому хлопцю. Мали особистого гіда який нам все розказав, ми гуляли до ночі і милувалися вогнями Кишиніва. В парку цвіли каштани і  місто було  пронизане ароматом квітів, нашу прогулянку перервала тільки згадка про ранішній поїзд і від’їзд до Одеси, тай в Єгора зранку були свої справи. Дуже сподобалося місто Кишинів (перевищив сподівання в кращу сторону) і сама країна, дуже хороші люди і привітні, молодь розмовляє більшість молдаванською, звертаючись російською деякі люди  насторожливо  дивились на нас, старші люди – радо розмовляли з нами  на російській. Чесно кажучи ми там були як у дома, зовсім не хотілося їхати з відтам.

фонтан в парку Стефана Великого.Кишинів

В обіймах Вемедя .Парк Стефана Великого

нульовий мередіан Молдови у столиці Кишинів

Понеділок: 6 травня 2013 р  Рано встати було дуже-дуже важко, напівсонні, щоб не побудити всіх  в кімнаті  тихенько  встаємо в 6 00 год., снідаємо на дорогу. Рюкзаки вже зібрані  з вечора , тому перевіривши чи основні речі на місці  в  6 40 год.  вирушили  на   тролейбусну зупинку( від хостелу іти десь до 10 хв), щоб доїхати на  залізничний вокзал.  Ціна квитка в тролейбусі 2 лея, квитки видає кондуктор –жіночка яка ходить по тролейбусі. В  7.05 год. були на вокзалі   купуємо квитки до Одеси, заздалегідь нам не продали їх, тому купуємо перед відправкою.

готель Космос

залізничний вокзал Кишиніва

Залізничний вокзал Кишиніва

 А також   Статті до цієї подорожі    :Частина 2 ,   Чернівці