Частина 2. Затока Чорне море.
|
Отакі краєвиди Чорного моря на пляжі Затоки нас зустріли.
|
Сідаємо на потяг №642 Кишинів-Одеса відправка в 7 .34 в Одесі 12 18.год. Ціна квитка повного 132 лея (приблизно 90 грн на наші гроші). Потяг такий дивний місця сидячі, наші 4 і 5 місце, нагадав мені старий потяг як в фільмі Шерлока Холмса. В Терасполі ми в 9.50 год поїзд зупинки не робить, на українській таможні в 10.40 год, станція Кучурган , ідуть прикордонники по потягу і перевіряють паспорти. Дивно, але як ми не просили прикордонників штампа нути нам паспорт, то вони не хотіли, сказали, що мала Молдавська сторона штамп поставити, так в нас штамп в’їзду є, а штамп про виїзд немає. Приїхавши до Одеси пересідаємо на маршрутку 560 до Затоки в 13 00год ( ми вирішили обрати море поза містом, а не шумний пляж Одеси). Ціна квитка Одеса-Затока 20 грн. Приїхавши до Затоки станція Сонячна я взялась за пошук житла, деякі справки я навела ще у Львові. Подзвонивши на бази Ізумруд, Факел, Дружба, Радуга – всі з них, або не працювали бо це травень тай Пасхальні свята, або не хотіли нас брати на одну ніч ночувати. Подзвонивши вже на базу Берьозка мені все ж таки вдалося домовитися нам про ночівлю, приємна жіночка на тому кінці дроту теж почала розказувати про сервіс, що ремонти недороблені в номерах ( як і всі попередні жінки з якими я розмовляла). Пояснивши їй, що нам на одну ніч і підійде самий простий номер, вона тоді запропонувала дерев’яні будиночки ціна за двох 100 грн ( по 50 грн за кожного), нас це влаштовувало і я зразу погодилась. Ми знайшли ту базу -15 хв. ходьби від станції Затока Сонячна і поселились в будиночку. Будинок дерев’яний однокімнатний одні двері і одне вікно, закривається на ключ. В будинку 2 ліжка з постіллю, холодильник, розетки і усе - ну головне є де спати. До пляжу десь 250 метрів. Біля моря на пляжі зовсім мало людей, вода прохолодна, тому ми не втрималися і все-таки залізли у воду і пригали, ловивши хвилі. За 1,5 дні ми встигли загоріти так, що аж згоріли і більше тижня мучились від опіків. Біля моря було чудово, синє безкрає море і синє небо. Хвилі моря і крик чайок нагадували підсвідомості, що ти на морі забувши всі негаразди і буденність. Теплий пісочок , ракушки, камінчики – прямо як в дитинстві, кожного року біля моря стаєш як дитина, тішишся цьому всьому і радієш в душі. Ми лежали на пляжі, споглядаючи на море, дурачились, фотографувались. Так минув у нас день біля моря, ми до нього звикали після довгої розлуки, насолоджувались усім: солоним морем, сонцем, піском, звуками хвиль і шумом вітру, запахом води, морськими краєвидами.
|
Одеса зустріла нас сонячно
|
Вівторок:7 травня 2013 р. Поки Світлана міцно спала і ні в яку не хотіла встати, я все-таки встала біля 7 години ранку, бо ж не кожен день є біля моря. Я попрямувала до моря, щоб пройтися вранішньою набережною, і увібрати спокій світанкового Сонця. Чомусь люблю світанки більше ніж заходи сонця, напевно тому, що весь день попереду. Погода була сонячна тільки дошкуляв пронизливий вітер. Я трохи лежала спостерігаючи за морем, за птахами, потім ходила по набережній, малювала по піску, бігала босоніж по воді. В цей момент мені в душі було так чудово, момент блаженства, я не зважала, що я сама, навпаки нічия присутність не заважала мені вбирати ті тонкі потоки енергії, радості і поєднання з природою. Відео Чорного моря в Затоці можна глянути
тут і ще одне
вранішнє море.
|
травневе узбережжя Чорного Моря
|
|
ура море,тішусь як дитина
|
|
Чорне море. Затока 7 00 ранку
|
|
хвилі Чорного моря
|
|
схід сонця над узбережжям Чорного моря
|
|
я і вранішні морські хвилі
|
|
травневе Чорне море прохолодне
|
|
охорона Чорного моря
|
Автор усіх фото статті: О.Гавришко
Зранку біля моря я тільки зустріла одну жінку з Києва, яка робила вранішні вправи, мило поспілкувавшись про чудове ранішнє море, спокій і тишу на узбережжі, попрощавшись я пішла далі. Прийшовши до будиночку і поснідавши після 9 00 год. вже разом зі Світланою пішли до моря. Після 14 00 год. попрощались з морем пильно вдивляючись в його безкрайність і блакитність, щоб закарбувати цей образ в пам’яті. Сівши на автобус вирушили до Одеси на вечірній потяг. До потяга ще мали кілька годин, тож я вирішила зробити Світлані екскурсію по Одесі. Обходивши частину міста дійщли до Потьомківських сходів погулялм в цьому районі і рушили до вокзалу. Дочекались нашого потяга і вирушили до дому, до рідного Львова. Хоч би як не було добре мандрувати, але наша мандрівка завершилась і ми почерпнули від неї тільки хороше, отримали хороший заряд травневих емоцій і вражень.
Немає коментарів:
Дописати коментар