Травневе Чорне море на пляжі Затоки (Одеська обл.)

Частина 2. Затока Чорне море.

Отакі краєвиди Чорного моря  на пляжі  Затоки  нас зустріли.

      Сідаємо на потяг  №642  Кишинів-Одеса відправка в 7 .34 в Одесі 12 18.год. Ціна квитка повного  132 лея (приблизно 90 грн на наші гроші).  Потяг такий дивний місця сидячі, наші 4 і 5 місце, нагадав мені старий потяг як в  фільмі Шерлока Холмса. В Терасполі ми в  9.50 год  поїзд зупинки не робить, на  українській таможні   в  10.40 год,  станція Кучурган , ідуть прикордонники по потягу і перевіряють паспорти. Дивно, але як ми не просили прикордонників штампа нути нам паспорт, то   вони не хотіли, сказали, що мала Молдавська сторона штамп поставити, так в нас штамп в’їзду є, а штамп про виїзд немає.  Приїхавши до Одеси пересідаємо  на маршрутку  560 до Затоки в 13 00год ( ми вирішили обрати море поза містом, а не шумний  пляж Одеси).  Ціна квитка Одеса-Затока  20 грн. Приїхавши до Затоки станція Сонячна  я взялась за пошук житла, деякі справки  я навела ще у Львові. Подзвонивши на   бази Ізумруд, Факел, Дружба, Радуга – всі з них, або не працювали бо це травень тай Пасхальні свята, або не хотіли нас брати на  одну ніч ночувати. Подзвонивши вже на базу Берьозка  мені  все ж таки вдалося домовитися нам про ночівлю, приємна жіночка на тому кінці дроту теж почала розказувати про сервіс, що ремонти недороблені в  номерах ( як  і всі попередні  жінки з якими я розмовляла). Пояснивши їй, що нам на одну ніч і  підійде  самий  простий номер, вона тоді  запропонувала дерев’яні будиночки  ціна за двох 100 грн ( по 50 грн  за кожного), нас це влаштовувало  і  я зразу погодилась. Ми знайшли ту базу -15 хв. ходьби від станції Затока  Сонячна і  поселились в будиночку. Будинок дерев’яний однокімнатний одні двері і одне вікно, закривається на ключ. В будинку 2 ліжка з постіллю, холодильник, розетки  і усе - ну головне є де спати. До пляжу десь  250 метрів. Біля моря на пляжі зовсім  мало  людей,  вода прохолодна, тому ми не втрималися і все-таки залізли у воду і пригали, ловивши хвилі. За 1,5 дні ми встигли загоріти так, що аж  згоріли і більше тижня  мучились від опіків.  Біля моря було  чудово, синє безкрає море і синє небо. Хвилі моря  і   крик чайок  нагадували  підсвідомості, що ти на морі забувши всі негаразди і буденність. Теплий пісочок , ракушки, камінчики – прямо як в дитинстві, кожного року біля моря стаєш як дитина, тішишся цьому всьому і радієш в душі. Ми лежали  на пляжі, споглядаючи на море, дурачились, фотографувались. Так минув у нас день  біля моря, ми до нього  звикали  після довгої розлуки, насолоджувались усім: солоним морем, сонцем, піском,  звуками хвиль і шумом вітру,  запахом  води,  морськими краєвидами. 

Одеса зустріла нас сонячно

Вівторок:7 травня 2013 р.  Поки Світлана міцно спала і ні в яку не хотіла встати, я все-таки  встала біля 7 години ранку, бо ж не кожен день є біля моря. Я  попрямувала  до моря, щоб пройтися вранішньою набережною, і увібрати  спокій світанкового Сонця. Чомусь люблю світанки більше ніж заходи сонця, напевно тому, що весь день попереду. Погода була сонячна тільки дошкуляв пронизливий вітер. Я трохи лежала  спостерігаючи за морем,  за птахами, потім ходила по  набережній,  малювала по піску,   бігала босоніж  по воді. В цей момент мені в душі було так чудово, момент блаженства,  я не зважала, що я сама, навпаки нічия присутність не заважала мені вбирати ті тонкі потоки енергії, радості і поєднання з природою. Відео  Чорного моря в Затоці можна глянути тут і ще одне  вранішнє море.

 травневе узбережжя Чорного Моря

ура море,тішусь як дитина

Чорне море. Затока 7 00 ранку

хвилі Чорного моря

схід сонця над узбережжям Чорного моря

 я і  вранішні морські хвилі

травневе Чорне море прохолодне

охорона Чорного моря

Автор усіх фото статті:  О.Гавришко

       Зранку  біля моря я  тільки зустріла одну жінку з Києва, яка робила вранішні вправи, мило поспілкувавшись  про  чудове ранішнє море, спокій і тишу на узбережжі,  попрощавшись  я пішла далі. Прийшовши до будиночку і поснідавши  після  9 00 год.  вже разом  зі Світланою пішли до  моря. Після 14 00 год.  попрощались з морем  пильно вдивляючись в його безкрайність і  блакитність,  щоб закарбувати цей образ в пам’яті. Сівши на автобус    вирушили  до Одеси на вечірній потяг. До потяга ще мали кілька годин, тож я вирішила зробити Світлані екскурсію  по Одесі. Обходивши  частину міста дійщли до Потьомківських сходів погулялм в цьому районі і рушили до вокзалу. Дочекались  нашого   потяга і  вирушили  до дому, до рідного Львова.  Хоч би як не було добре мандрувати, але наша мандрівка завершилась і ми почерпнули від неї тільки хороше,  отримали   хороший заряд травневих  емоцій  і вражень.

Статті до цієї  мандрівки  Чернівці  , Частина 1