Зимове сходження на вершину Пікуй 1408 м

Похід відбувся -12 лютого 2017р

В складі -6 туристів.

Вибрали підйом на  г.Пікуй з  села Біласовиці,добиралися власним  бусом зі Львова.

 автор усіх фото О.Гавришко

Зимовий  Пікуй ,краєвид з Пікуя

Домовилися зустрітися біля Ашану на Стрийській

Поки всі збиралися  виїхали в

7.50- старт зі Львова .

9.10- зупинилися в Сколе біля   супермаркету Рукавичка,закупили собі,хто що хотів,погода радувала туристів на машинах біля Рукавички було багато,а ще піших туристів,які ішли на гору Парашку теж декілька груп. Зранку був морозець до -11  С

10.15 год- приїхали в село Біласовицю .(від головної дороги треба проїхатися ще селом,початок маршруту де битонний міст,біля магазинчика)

Переодяглися,екіпірувалися бахілами.З нашої точки зупинки було видно красень Пікуй вдалині,знизу як дивишся то трохи далеченько іти.

 

старт біля магазинчику,нам на право

перші краєвиди по дорозі на Пікуй

 чудова зимова погода ,на Пікуй

дорога на Пікуй з с. Білосовиці

сніжок,сонечко,люблю таку зимову погоду

 

ідемо лісом вздовж річки

дорога на Пікуй лісом,деякі участки важкі,але дорога втоптана

дорога лісом

маркування на маршруті на Пікуй

10 30 год-стартанули  біля магазинчика,пішли через місток по праву сторону по зеленому маркуванню,більше дивилися на сліди ,а не на маркування,бо маркування то було то зникало,а дорогу туристи протоптали.

11.30- полянка перша де починається підйом і заходимо в ліс.

12 00 год- переходимо річку,води не багато,великими кроками перестрибуємо.

Після потічка,Дорога іде лісом ,і  постійно підйом вгору набирання висоти,трохи нудний підйом окрім лісу нічого не видно.

13 00 год  -нарешті  вийшли з лісу  на поляну перед Пікуєм,хто дуже спішився підкоряти Пікуй пішли   до гори,а ми  втрьох вирішили куди бігти все одно піднімемося,тож  вирішили попити чайку, посидіти ,помилуватися природою і зимовим краєвидом .

12 10 год- зловили себе на думці хватить вже відпочивати треба рушати,здалеку побачили кілька цяточок які вже підкорюють г. Пікуй,подумали,що то наші, вже на вершині,а ми ще от тут чай п’ємо, тож рушили . Спочатку поляна іде без підйому снігу трохи є,видно сліди від снігоступів. Як відпочивали група туристів вже спускалася до низу.

ліс позаду,а нам до гори

 

дорога до г.Пікуй вийшли з  лісу

 

Вододільний хребет ,паропланеристи

наші вже на хребет майже вийшли в, далині як мурашки

дорогою на Пікуй

до вершини все ближче,погода супер

трохи відпочиваємо,бо крутий підйом

дорогою на Пікуй,краєвид з низу

підйом на Пікуй, вже більш крутіший підйом

вже видніється Пікуй

   Дорога ніби і пряма без крутих підйомів,але швидкості по ній не набереш так як ідеш і в якийсь момент провалюєшся по коліна,а то і вище. Сонце припекло і сніг став рихлий, я іду перша не провалююсь за мною ідуть Арсен і Євген і провалюються,ту   частину дороги ішли і сміялися,чому то я не провалююсь,а вони провалюються, я кажу ,що я легша,тож ідемо і кажемо не дихати помаленьку,як той кіт до ковбаси підкрадається,так і ми по тій сніговій дорозі  ішли.

З гори  Пікуй екстримали  на пароплані злітають,така краса, шпилястий чубок,хребет як гребінь верху у дракона і крило парашута( над вершиною, над нами ,червоного кольору), я таке бачила тільки на Екстрім  роликах  на відео. Ті хлопаки ще ті екстримами,вкінці дня як наліталися, спакували свої крила і на лижах махнули з гори(а з Пікуя крутий спуск)

13 40 – ми все ще піднімаємося,дійшли до  крутого участу ,вдалині наших бачим як мурав їв хоч і крутий підйом, але іти не важко,без кішок і снігоступів. Кілька груп в кішках спускалися самі чоловіки,всі віталися і раділи,що вибралися на таку чудову погоду в гори ,по ходу я була одна дівчина серед туристів. Деякі туристи ішли соло, віталися

     В 14 .05год- дійшли до крутішого участку десь 200 метрів і вершина, хлопці,ті що 

 « рванули» перші і не  робили привал вже зачекалися. Я вже майже піднялася до гори  ще60- 80 метрів залишилося як зірвалася нога і я поїхала в низ,не до самого низу  зупинилася знову на початку крутого підйому, мої спроби підніматися по тій стіні не увінчувалися успіхом,  що піднімалася,то зіскользувала вниз,всі вже піднялися крім мене, Євген спустився допомогти мені,але мої черевики не мали точки дотику зі снігом,я вже геть розстроїлася,що не піднімаюся на зимовий Пікуй,потім на думку мені спала ідея треба вирубувати собі сходинки,взяла трекінгову палицю і товкла кінчиком палиці льод,щоб зробити собі виступ для ноги ,робила типу сходинок трохи на більшій відстані,щоб часто не прорубувати,так як льод і сніг і важко тою палицею було  товкти,тож десь з 10 сходинок зробила  і вже потім трохи було похило я в обхід піднялася на вершину,ура я підкорила зимового красеня.  В 14 50  год я була на вершині,хлопці ті,що  перші ішли напевно біля 13 30 були на вершині.

думаю як мені вийти на вершину

     П’ємо чай,фото відео,неймовірна краса навколо,я не раз а може з декілька десятків бачила зимових краєвидів і цей краєвид увійшов в десятку кращих для мене. Дехто приїхав на снігоходах на вершину, якійсь дядьки. Група  хлопців з лижами теж вже підходила до вершини. На вершині  утворилася ціла тусовка активних туристів.

 

 зимовий Пікуй

вид з Пікуя

зимовий Пікуй 1408 м

чаювання на Пікуї

на вершині Пікуя

 

Пікуй  1408 м

 туристи на снігоходах,майже до вершини доїхали

   15.37 год почали спуск з вершини, підйом крутий я з’їжджала на попі так як так для мене було безпечніше, так як схил був снігово- льодовий.  Групка хлопців які  піднялися на лижах влаштували собі фрірайд ми вже спустилися з крутої частини майже до поляни,а хлопаки поміж ялинок  фрірайдери  ще й без палиць, ото краса була  і швидкість . Ми спускалися деякі туристи тільки  піднімалися на вершину.

спуск з вершини

 

вид на Боржавський хребет при спуску з Пікуя

майже спустилися,а сонце вже заходить

16 10 -зайшли в ліс.

17 00- переходимо річку(ту саму ,що туди)

Небо вже рожевіє сонечко потрохи заходить –краса. Хребет Боржави вдалині покрився сонячним відтінком.

17 30- біля машини були

Переодяглися попили чаю.

18 00- старт на Львів.Трохи втомлені,але дуже  щасливі,в машині тепло ще трохи й задрімати можна було,файна музика,за вікном темніло,а в уяві перед очима дивовижні краєвиди

20 20- приїхали  до Львова.Завершилася ще одна гірська мандрівка.