Методична розробка заняття з історії на тему: Перші школи у Львові .

                                                                      Урок в школі. Гравюра із "Букваря ".

 Тема : Перші школи у Львові

  Мета :вивчення нового матеріалу

  Методи:застосування  словесних методів

  Обладнання: зошит ,книжки

  Тип уроку:  комбінований

      Література:

1.Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.

     2 Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.

3. Рад. енциклопедія історії України.- К., 1969.- т.1.

 4. Енциклопедія Львова. Т.1/ за ред. 4. А. Козицького та І. Підкови. Львів: „Літопис”, 2007.

     5. Мельник Б. В. Вулицями старовинного Львова.— Львів, 2001

    

      Хід уроку

    I.Вступна частина

           1 Організаційні моменти.

           2.Актуалізація  попередніх знань.

·        В кому році Богдан Хмельницькиий в перше  оточив Львів?(1648 р.)

·        Під командуванням якого полководця  було взято Високий замок?(Максим Кривоніс)

·        Скільки разів війська Богдана Хмельницького брали в облогу  місто Львів ?(3 рази)

   II.Вивчення нового  матеріалу

1Католицька міська школа, Братські школи відносились до найдавніших на теренах України.

    При фарному костелі Львова 1382 р. було закладено міську школу, що розміщувалась на грунті шпиталю Св. Духа під Високим муром міста. Райці призначали вчителя, здатного викладати основи наук, і на утримання школи віддали частину соляного податку. Король Владислав Ягайло надав місту привілей (1400), яким підтверджувалось виключне право магістрату закладати міську школу, керувати нею, наймати ректора і вчителів, яких лише після найму необхідно було представити пароху фарного костелу. Лише з 1514 школа перейшла під опіку капітулу Латинського собору. У школі давали знання на початковому та середньому рівнях, навчали семи вільним наукам, основам теології, церковним обрядам. Для забезпечення високого рівня освіти вчителів запрошували з інших міст Корони. Гербест поділив учнів на класи, ввів постійний розклад занять, коли кожного дня вивчали певну науку. У неділю вели дискусії на теми Святого Письма, ставили вистави. Вчителя школи з учнями запрошували на урочисті богослужіння до катедри з нагоди перевиборів магістрату, привітання гостей міста. До середини століття через високий рівень викладання у закладі єзуїтів міська школа стала занепадати. Згідно укладеної з єзуїтами угоди школа стала початковою, підготовчою до навчання у закладах єзуїтів. У XVII ст. учні школи відзначались не знаннями, а дебошами, бійками з русинами, євреями.  Школа припинила своє існування наприкінці XVIII ст.

    Бра́тські шко́ли – навчальні заклади в Україні у 16-18 ст., які організовувалися при братствах – громадських організаціях православних міщан з метою зміцнювати православ’я і чинити опір денаціоналізаційним впливам латинських (єзуїтських) і протестантських шкіл. Головне  призначення Братських шкіл- давати добру освіту і виховувати відданість традиціям і батьківській вірі. Першу школу заснувало Успенське братство (при Успенській церкві на вул.. Руській у Львові 1586 р.

   Братські школи були доступні для різних прошарків суспільності. Спочатку  школи. мали характер греко-слов’янських із слов’янською мовою викладання, друге місце займала грецька мова (Б.Ш. називали також грецькими). Вивчалася також тодішня руська (українська) мова. Пізніше Братські. школи. наблизилися організацією і навчанням до ієзуїтських шкіл (з латинською головною мовою), зокрема школи, які мали зразком Києво-Могилянську колегію. Програмою навчання більшість Братських шкіл . відповідала тодішнім середнім школам: класичні мови, діалектика, риторика, поетика, арифметика, геометрія, астрономія, музика (церковні співи). В деяких Братських школах викладали православне богослів’я і знайомили (з полемічною метою) з католицьким богослів’ям. Учнів вирізняли (передні місця в класах) не за походженням, а за успіхами (на відміну від ієзуїтських шкіл). В школах була сувора дисципліна (включно до тілесних кар). Сироти й учні з незаможних родин жили в бурсах. До викладачів ставилися вимоги зразкової поведінки й доброї педагогічної підготовки. Братські школи багато зробили для поширення релігійної та національної свідомості і розвитку української культури, зокрема друкуванням підручників, особливо для вивчення мов. Грамотою короля Сигизмунда III з 1592 р. Львівській братській школі надано право викладання «семи вільних наук». Цей цикл складали трипредметний курс - граматика, риторика, діялектика; чотирипредметний курс - арифметика, геометрія, музика, астрономія.

   Навчання грамоти ділилося на три етапи: вивчення азбуки, робота з часословом і псалтирем. Кожен завершувався принесенням учнями в школу для вчителя горшків каші. В цей день занять у школі не було, діти повторювали лише "зади", тобто вивчене в минулому. Учитель і школярі приступали до спільної трапези. Оскільки учні в різний час завершували вивчення азбуки, часослова, псалтиря, такі обіди траплялися не так уже й рідко. Закінчивши їжу, учні виносили горня на подвір’я і розбивали його. У Львівській братській школі працювали такі видатні вчені, як Лаврентій та Стефан Зизанії, І.Борецький та інші. Значну підтримку надавав школі гетьман П.Сагайдачний

2.Парафіяльна, Вірменська,Єврейська школи у Львові.

   Під впливом братств виникають також парафіяльні школи при церквах і монастирях. Дяки  в школах навчали арифметиці, молитві, співу. Найдавніші згадки - про парафіяльні школи Львова (1546). У кожній парафії передбачалися парафіяльні школи.

    Вірменська школа. При Вірменському соборі діяла національна школа, у якій на початку XVII ст. навчали біля 80 хлопчиків граматики, арифметики, риторики, музики, вірменських традицій. На початок XVII ст. існували кам'яні будівлі літньої і зимової школи. При Вірменському соборі знаходився вардапет (вчитель), в обов’язки якого входило збереження, тлумачення церковних притч, в т. ч. і Святого Писання. Громада давала кошти на утримання школи, вчителя, який безкоштовного проживав з сім’єю у кам’яному будинку при шпиталі. У заповітах було прийнято відписувати кошти послідовно на церкву, монастирі, шпиталь, школу, священикам і лише потім родичам. Вірмени запросили 1624 вчителем до школи мандрівника і письменника Симеона Лехаці із Замостя, який протягом 12 років здійснив подорож до Палестини, Венеції, Риму, де його прийняв папа Павло V. Подорож він описав у "Подорожніх нотатках", де залишив опис Львова. За письмовою угодою на рік його плата вчителя складала 300 золотих крім отримуваних прибутків від священиків, громади, з поминок. Лехаці не надто приязно висловлювався про вірменське духовенство міста, яке не володіло вірменською мовою, а користувалось вірмено-кипчатською мовою.

   Єврейська школа. При синагогах відбувалось навчання єврейських хлопчиків, що мало більш релігійний характер, і складалось з навчання у початковій школі хедері, підготовчої школи Талмуд-Тори та вищої ієшиви. Громада утримувала хедер і визначала правила навчання у ньому, контролюючи вчителя "меламеда", який з 3-5 років навчав хлопчиків азбуки і читання текстів, вивченням Талмуду. Світських предметів у хедері не навчали. Вивчення Талмуду продовжували при синагогах у бейс-мідрашах, які знаходились при Великій міській синагозі і Великій синагозі Краківського передмістя. На вулиці Жидівській (Івана Федорова 28) Ісраель Іосифович 1590 купив кам’яницю, де його тесть Ієшуа Фальк відкрив одну з найбільш відомих тоді у Речі Посполитій, Європі вищу талмудичну школу «ієшиву».

III.Закріплення знань

Дайте відповіді на запитання:

·        В якому році закладено міську школу (1382р)

·        В якому році була відкрита перша братська школа у Львові  і яким братством( 1586 р. Успенським братством)

·        Які ви  можете назвати школи які існували у Львові?(Братська, міська, Єврейська, Вірменська, парафіяльні).

IV.Підбиття підсумків уроку

V.Домашнє  завдання.

1. Вивчити конспект з зошита.

2. Намалювати  школу ім М.Щашкевича

 ( моя розробка уроку з Лвовознавства 2011 р.)